Стаття
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАЦЕНТИ ПРИ ПАРВОВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ
Про автора: | Н. П. Бондаренко, Л. О. Стеченко, В. П. Лакатош, П. В. Лакатош, М. І. Антонюк, Т. Т. Наритник |
Рубрика | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА |
Тип статті | Наукова стаття |
Анотація | Виявлення часточок парвовірусу В19 у плацентарній тканині плодів з набряковим синдромом неімунного походження є допоміжним методом у діагностиці вертикальної передачі парвовірусу В19 під час вагітності. Сприйнятливість плацентарних клітин (цитотрофобласта та синцитіотрофобласта) до парвовірусу В19 та його цитотоксичний вплив на клітини-мішені обумовлює природу патогенетичних порушень, а саме викиднів та загибель плоду у термінах до 21 тижнів гестації. До цитопатичного ефекту дії вірусів слід віднести утворення у ядрі ендотеліоцитів кровоносних капілярів, як і у цитоплазмі мієліноподібних структур, які пов’язані з посиленням перекисного окислення ліпідів. Метод електронної мікроскопії надає додаткову інформацію про причину самовільних викиднів та загибелі плода з неімунною водянкою у другому триместрі вагітності при сумнівних результатах імуноферментного аналізу на В19-парвовірусну інфекцію. Часточки парвовірусу В19 візуалізувались у 100% випадку самовільного переривання вагітності з набряковим синдром у плода та плаценті в термінах 15-19 тиждень, в той час як, гостра В19-парвовірусна інфекція у матері (за виявленням Ig M до парвовірусу В19) була діагностована шляхом імуноферментного аналізу лише у 62,5% випадків. |
Ключові слова | В19-парвовірусна інфекція, віріони парвовірусу В19, неімунна водянка плода, загибель плоду, самовільний викидень, цитотрофобласт, синцитіотрофобласт, вагітність |
Список цитованої літератури |
|
Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №2(56), 2016 рік , 106-110 сторінки, код УДК 618.36-07:616.916.1 |