English Українська
  • Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Стаття
    Світ Медицини та Біології / №1(63), 2018 / КЛІНІКО-НЕВРОЛОГІЧНІ ТА НЕЙРОВІЗУАЛІЗАЦІЙНІ ФАКТОРИ, АСОЦІЙОВАНІ З ПОСТІНСУЛЬТНОЮ ВТОМОЮ НА ПРОТЯЗІ ДРУГОГО ПІВРІЧЧЯ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
    Дельва І. І.

    КЛІНІКО-НЕВРОЛОГІЧНІ ТА НЕЙРОВІЗУАЛІЗАЦІЙНІ ФАКТОРИ, АСОЦІЙОВАНІ З ПОСТІНСУЛЬТНОЮ ВТОМОЮ НА ПРОТЯЗІ ДРУГОГО ПІВРІЧЧЯ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

    Про автора: Дельва І. І.
    Рубрика КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
    Тип статті Наукова стаття
    Анотація Постінсультна втома (ПІВ) – розповсюджене ускладнення гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). Мета. Ідентифікувати клінічні та нейровізуалізаційні фактори, асоційовані з різними компонентами ПІВ на протязі другого півріччя після розвитку ГПМК. Матеріaл та методи. Обстежено 194 пацієнти через 6, 9 та 12 місяців після ГПМК. Глобальну ПІВ та окремі її компоненти вимірювали за допомогою багатомірної шкали оцінки втоми (MIF-20). Результати. Виявлена достовірно вища розповсюдженість глобальної та фізичної ПІВ при інсультах, порівняно з транзиторними ішемічними атаками. В одновимірному логістичному регресійному аналізі знайдено достовірні асоціації між ступенем функціональної неспроможності, згідно модифікованої шкали Ренкіна, та ризиком наявності глобальної і фізичної ПІВ. Наявність інфартенторіальних інфарктів асоціювалася з підвищеним ризиком глобальної ПІВ, а ступінь лейкоареозу, згідно шкали Фазекас, прямо асоціювалася з підвищеним ризиком психічної та мотиваційної ПІВ. Висновки. Рівень функціональної неспроможності, інфратенторіальна локалізація інфарктів та ступінь лейкоареозу можуть розглядатися як прогностичні фактори наявності ПІВ протягом другого півріччя після розвитку ГПМК.
    Ключові слова постінсультна втома, мозковий кровообі, інфакт, інсульт
    Список цитованої літератури
    • Adams J, Bendixen B, Kappelle L, Kappelle L, Biller J, Love B, et al. Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment. Stroke. 1993;24(1):35-41.
    • Choi-Kwon S, Han S, Kwon S, Kim J. Poststroke fatigue: characteristics and related factors. Cerebrovasc Dis. 2005;19:84–90. Doi: 10.1159/000082784.
    • Delva I, Delva M, Poltorapavlov V. Clinical factors related to post-stroke fatigue within the first 3 month after acute cerebrovascular events. Wiad Lek. 2017;70(3):581-5.
    • Delva I, Lytvynenko N, Delva M. Post-stroke fatigue and its dimensions within first 3 months after stroke.Wiad Lek.2017;70(1):43-6.
    • Delva M, Delva I. Neuromaging characteristics and post-stroke fatigue within the first 6 months after ischemic stroke. Georgian Med News. 2017;10(271):91-5.
    • Folstein M, Folstein S, McHugh P. Mini-mental state: A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. J Psychiatr Res. 1975;12:189-98.
    • Fazekas F, Chawluk J, Alavi A, Hurtig H, Zimmerman R. MR signal abnormalities at 1.5 T in Alzheimer’s dementia and normal aging. AJR Am J Roentgenol. 1987;149:351–6. Doi: 10.2214/ajr.149.2.351.
    • Garnefski N, Kraaij V, Spinhoven P. Negative life events, cognitive emotion regulation and emotional problems. Pers Individ Dif. 2001;30:1311–27.
    • García-Valdecasas-Campelo E, González-Reimers E, Santolaria-Fernández F, De La Vega-Prieto M, Milena-Abril A, Sánchez-Pérez M, et al. Brain atrophy in alcoholics: relationship with alcohol intake; liver disease; nutritional status, and inflammation. Alcohol Alcohol. 2007;42(6):533-8.
    • Hommel M, Carey L, Jaillard A. Depression: Cognition relations after stroke. Int J Stroke. 2015;10(6):893-6.
    • Kutlubaev M, Shenkin S, Farrall A, Duncan F, Lewis S., Greig C, et al. CT and clinical predictors of fatigue at one month after stroke. Cerebrovasc Dis extra. 2013;3(1):26-34.
    • Mandliya A, Das A, Unnikrishnan J, Amal M, Sarma P, Sylaja P. Post-stroke fatigue is an independent predictor of post-stroke disability and burden of care: a path analysis study. Top Stroke Rehabil. 2016;23(1):1-7.
    • Naess H, Lunde L, Brogger J, Waje-Andreassen U. Fatigue among stroke patients on long-term follow-up. The Bergen Stroke Study. J Neurol Sci. 2012;312:138–41. Doi: 10.1016/j.jns.2011.08.002.
    • Ponchel A, Bombois S, Bordet R, Henon H. Factors associated with poststroke fatigue: a systematic review. Stroke Res Treat. 2015. http://dx.doi.org/10.1155/2015/347920.
    • Smets EM, Garssen B, Bonke B, Dehaes JС. The multidimensional fatigue inventory (MFI) psychometric qualities of an instrument to assess fatigue. J Psychosom Res. 1995; 39: 315–25.
    • Snaphaan L, van der Werf S, de Leeuw F. Time course and risk factors of post-stroke fatigue: a prospective cohort study. Eur J Neurol. 2011;18:611–7. Doi: 10.1111/j.1468-1331.2010.03217.x.
    • Staub F, Annoni J, Bogousslavsky J. Fatigue after stroke: A pilot study. Cerebrovasc Dis. 2000;10(suppl.2):62.
    • Staub F, Bogousslavsky J. Post-stroke depression or fatigue? Eur Neurol. 2001;45(1):3-5.
    • Staub F, Bogousslavsky J: Fatigue after stroke: a major but neglected issue. Cerebrovasc Dis. 2001;12(2):75–81.
    • Schmidt R, Petrovic K, Ropele S, Enzinger C, Fazekas F. Progression of leukoaraiosis and cognition. Stroke. 2007;38(9):2619-25.
    • Tang W, Chen Y, Lu J, Chu W, Mok V, Ungvari G, et al. White matter hyperintensities in post-stroke depression: a case control study. J Neurol, Neurosurg Psychiatry. 2010;81(12):1312-5.
    • Valdes Hernandez Mdel C, Morris Z, Dickie D, Royle N, Muсoz Maniega S, Aribisala B, et al. Close correlation between quantitative and qualitative assessments of white matter lesions. Neuroepidemiology. 2013;40:13–22. Doi: 10.1159/000341859.
    • Winward C, Sackley C, Metha Z, Rothwell P. A population-based study of the prevalence of fatigue after transient ischemic attack and minor stroke. Stroke.2009;40:757-61.
    • Wu S, Mead G, Macleod M, Chalder T. Model of understanding fatigue after stroke. Stroke. 2015;46(3):893–8. Doi: 10.1161/STROKEAHA.114.006647.
    • Zigmond A, Snaith R. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983;67(6):361-70.
    Публікація статті «Світ Медицини та Біології» №1(63), 2018 рік , 023-027 сторінки, код УДК 616.831-005.1-036.86
    DOI 10.26724/2079-8334-2018-1-63-23-27