EnglishУкраїнська
  • Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

  • Стаття
    Дельва І.І.

    КЛІНІКО-НЕВРОЛОГІЧНІ ТА НЕЙРОВІЗУАЛІЗАЦІЙНІ ФАКТОРИ, АСОЦІЙОВАНІ З ПОСТІНСУЛЬТНОЮ ВТОМОЮ НА ПРОТЯЗІ ДРУГОГО ПІВРІЧЧЯ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ


    Про автора: Дельва І.І.
    Рубрика КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
    Тип статті Наукова стаття
    Анотація Постінсультна втома (ПІВ) – розповсюджене ускладнення гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). Метою роботи було ідентифікувати клінічні та нейровізуалізаційні фактори, асоційовані з різними компонентами ПІВ на протязі другого півріччя після розвитку ГПМК. Обстежено 194 пацієнти через 6, 9 та 12 місяців після ГПМК. Глобальну ПІВ та окремі її компоненти вимірювали за допомогою багатомірної шкали оцінки втоми (MIF-20). Насамперед, одновимірний логістичний регресійний аналіз не виявив достовірних статистичних закономірностей між частотами будь-якого домену ПІВ та будь-якими атрофічними показниками головного мозку (BFI, BCI, діаметр третього шлуночка, CAI) протягом другого півріччя після появи ГПМК. З іншого боку, було показано, що церебральні інфаркти інфратенторіальних місць суттєво асоціюються з підвищеним ризиком глобальної ПІВ через 6 місяців (OR, 3,19; СІ, 1,34-7,58; p = 0,01). і через 12 місяців (OR, 3,10; СІ, 1,25-7,65; p = 0,01) після появи захворювання. Більш того, однофакторний логістичний регресійний аналіз показав, що приріст на 1 бал за шкалою Fazekas був суттєво пов'язаний з більш високим ризиком психічного PSF (OR, 1,49; СІ, 1,11-2,00; p = 0,01) у 6 місяців після виникнення ПІВ, а також з підвищеним ризиком психічної ПІВ та мотиваційної ПІВ у пізніших точках спостереження - OR 1,56 (СІ, 1,13-2,16; p = 0,01) і OR 1,61 (СІ) , 1,11-2,34; p = 0,01) через 9 місяців, OR 1,78 (СІ, 1,24-2,55; p = 0,002) і OR 1,64 (СІ, 1,10- 2,46; p = 0,02) через 12 місяців, відповідно. Перший висновок полягає в тому, що в порівнянні з транзиторною ішемічною атакою (TIA) ми бачимо значну поширеність глобального та фізичного ПІВ протягом другого півріччя після виникнення ГПМК. Ті ж особливості, які ми раніше виявляли протягом перших 3 місяців після виникнення ГПМК. Можливо, це явище може бути визначено певною мірою через обмеження функціональних можливостей після інсульту (тоді як TIA не має функціонального дефіциту) і подовженим і постійним ішемічним ураженням головного мозку через інсульт (ПІВ, принаймні частково, може мати центральне походження). Виявлена достовірно вища розповсюдженість глобальної та фізичної ПІВ при інсультах, порівняно з транзиторними ішемічними атаками. В одновимірному логістичному регресійному аналізі знайдено достовірні асоціації між ступенем функціональної неспроможності, згідно модифікованої шкали Ренкіна, та ризиком наявності глобальної і фізичної ПІВ. Наявність інфартенторіальних інфарктів асоціювалася з підвищеним ризиком глобальної ПІВ, а ступінь лейкоареозу, згідно шкали Фазекас, прямо асоціювалася з підвищеним ризиком психічної та мотиваційної ПІВ. Рівень функціональної неспроможності, інфратенторіальна локалізація інфарктів та ступінь лейкоареозу можуть розглядатися як прогностичні фактори наявності ПІВ протягом другого півріччя після розвитку ГПМК.
    Ключові слова постінсультна втома (ПІВ), гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), одновимірний логістичний регресійний аналіз
    Список цитованої літератури
    • Delva I, Delva M, Poltorapavlov V. Clinical factors related to post-stroke fatigue within the first 3 months after acute cerebrovascular events. Wiadomosci Lekarskie. 2017; 2: 581-5.
    • Delva I, Lytvynenko N, Delva M. Post-stroke fatigue and its dimensions within first 3 months after stroke. Wiadomosci Lekarskie. 2017; 1: 43-7.
    • Hommel M, Carey L, Jaillard A. Depression: Cognition relations after stroke. International Journal of Stroke. 2015; 10(6): 
    • 893-6.
    • Kutlubaev M, Shenkin S, Farrall A. CT and clinical predictors of fatigue at one month after stroke. Cerebrovascular Diseases. 2013; 3(1): 26-34.
    • Mandliya A, Das A, Unnikrishnan J. Post-stroke fatigue is an independent predictor of post-stroke disability and burden of care: a path analysis study. Topics in Stroke Rehabilitation. 2016; 23(1): 1-7.
    • Naess H, Lunde L, Brogger J. Fatigue among stroke patients on long-term follow-up. The Bergen Stroke Study. Journal of the Neurological Sciences. 2012; 312(1): 138-41.
    • Ponchel A, Bombois S, Bordet R. Factors associated with post-stroke fatigue: a systematic review. Stroke Research and Treatment. 2015. Available from: Http://dx.doi.org/10.1155/2015/347920.
    • Snaphaan L, van der Werf S, de Leeuw F. Time course and risk factors of post-stroke fatigue: a prospective cohort study. European Journal of Neurology. 2011; 18: 611–7.
    • Tang W, Chen Y, Lu J. White matter hyperintensities in post-stroke depression: a case control study. Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. 2010; 81(12): 1312-5.
    • Valdes Hernandez Model C, Morris Z, Dickie D. Close correlation between quantitative and qualitative assessments of white matter lesions. Neuroepidemiology. 2013; 40: 13–22.
    • Winward C, Sackley C, Metha Z. A population-based study of the prevalence of fatigue after transient ischemic attack and minor stroke. Stroke. 2009; 40: 757-61.
    • Wu S, Mead G, Macleod M. Model of understanding fatigue after stroke. Stroke. 2015; 46 (3): 893–8.
    Публікація статті «Світ Медицини та Біології» №4(66), 2018 рік , 051-056 сторінки, код УДК 616.831-005.1-036.86
    DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-51-56