О.С. Герасименко, Р.В. Єнін, К.В. Шепітько, С.Д. Герасименко

ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ ЖИВОТА В БОЙОВИХ УМОВАХ

---

Про автора:	О.С. Герасименко, Р.В. Єнін, К.В. Шепітько, С.Д. Герасименко
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Питома вага поранень живота в загальній структурі бойових пошкоджень в умовах сучасних бойових дій коливається від 6,6% до 9%, за даними АТО та ООС становить 4-7%. Залежність результатів лікування поранень живота від термінів початку та якості хірургічної допомоги, термінів і виду медичної евакуації з різних рівнів медичної допомоги, створює великі організаційні труднощі, особливо при масовому надходженні поранених. Специфічні риси вогнепальних поранень живота обумовлюють велику тяжкість функціональних розладів, більш частий розвиток ускладнень (54-81%) і, як наслідок, більш високий рівень летальності (12-31%), ніж при пораненнях інших локалізацій. Особливе значення в рятуванні життя поранених в живіт відіграває ІІ рівень медичної допомоги (етап кваліфікованої хірургічної допомоги), де проводяться стабілізуючи хірургічні операції та протишокові заходи, після чого поранені евакуюються на наступний рівень. Діагностична фаза на цьому етапі грає вирішальну роль вприйнятті рішення та виборі хірургічної тактики, тому оптимізація діагностичного процесу на ІІ рівні медичної допомоги в умовах бойових дій є актуальною. Метою роботи було покращити схему діагностики бойових пошкоджень живота на ІІ рівні медичної допомоги в умовах збройного конфлікту шляхом виділення найбільш інформативних та швидких інструментальних діагностичних методів. FAST-протокол на другому рівні медичної допомоги розпочали застосовувати з перших днів роботи 61-го ВМГ в польових умовах, але це дослідження проводили епізодично при наявності відповідного фахівця. В подальшому (2015-2016 рр.), після зміни дислокації польового госпіталю, проводили FAST-протоколчастіше (в цей період в штат госпіталю був введений лікар УЗД), але не всім пораненим.В період 2016-2017 рр. весь лікарський склад мобільного госпіталю був обучений фахівцями Української військово-медичної академії методиці проведення FAST-протоколу. В цей період дослідження проводилось всім пораненим незалежно від локалізації пошкодження. Дану методику застосовували не тільки в місті розміщення госпіталю, а й при огляді поранених на виїздах, в тому числі і при масових надходженнях. Після оцінки результатів FAST-протоколу частині поранених за показаннями виконували лапароцентез за методикою «блукаючого катетеру». Відеолапароскопічні операції (ВЛО) при бойових пошкодженнях живота в польових умовах розпочали виконувати в групі 1 в липні 2014 року (вперше в Україні). Показаннями для проведення ВЛО вважали невизначенність в проникаючому характері поранення (для проведення диференційної діагностики), сумнівні результати лапароцентезу, стабільність гемодинамічних показників поранених та медико-тактичні фактори (відсутність массового надходження поранених). В загальному масиві дослідження (n=496)FAST-протокол був виконаний 208 пораненим (41,9%), лапароцентез – 270 (54,4%), відеолапароскопія – 103 (20,8%).Кількість екстрених ультразвукових досліджень в об'ємі FAST-протоколу в групі 1 склала 19,2%, в групі 2 – 40,7%, в групі 3 – 66,5%. Більш часте проведення FAST-протоколу пораненим з бойовими пораненнями живота на ІІ рівні медичної допомоги в групах 2 та 3 призвело до зниження кількості виконаних лапароцентезів з 68,3% (в групі 1) до 38,6% (в групі 3), та збільшенню кількості відеолапароскопічних досліджень з 14,9% (в групі 1) до 26,6% (в групі 3), більшість з яких перетворилася на лікувальну лапароскопію. Отримані дані вказують на те, що широке впровадження FAST-протоколу в схему діагностики бойового поранення живота на ІІ рівні медичної допомоги сприяють зменшенню кількості інвазивних (нерідко необгрунтованих) методів, а саме лапароцентезів та діагностичних лапаротомій, скорочують затрати часу на постановку діагнозу та вибір оптимальної хірургічної тактики.
Ключові слова	вогнепальні поранення живота, лапароцентез, відеолапароскопія, ультразвукове дослідження
Список цитованої літератури	Svitlychnyi E.V. Ultrazvukova diahnostyka travmy ta yii uskladnen. – K.: SPD Chaplynska N.V., 2016. 215 s. [in Ukrainian] Khomenko I.P. Muradian. Ekstreni ultrazvukovi doslidzhennia pry travmi FAST-protokol. –  Kyiv: «Vydavnytstvo Liudmyla», 2015. 66 s. [in Ukrainian] Chestovich P.J. Minimally invasive is maximally effective: diagnostic and therapeutic laparoscopy for penetrating abdominal injuries. J Trauma Acute Care Surg. 2015; 78: 1076–1085. Como J.J. Practice management guidelines for selective nonoperative management of penetrating abdominal trauma. J Trauma. 2010; 68: 721–733. Koto M.Z. The role of laparoscopy in penetrating abdominal trauma: our initial experience. J Laparoendosc Adv Surg Tech A. 2015; 25: 730–736. Lee P.C. Laparoscopy decreases the laparotomy rate in hemodynamically stable patients with blunt abdominal trauma. Surg Innov. 2014; 21: 155–165. Lin H.F. Laparoscopy decreases the laparotomy rate for hemodynamically stable patients with blunt hollow viscus and mesenteric injuries. Am J Surg. 2015; 210: 326–333. Lin H.F. Value of diagnostic and therapeutic laparoscopy for abdominal stab wounds. World J Surg. 2010;34: 1653–1662. Nicolau AE. Is laparoscopy still needed in blunt abdominal trauma? Chirurgia (Bucur). 2011;106: 59–66. Uranues S. Laparoscopy in penetrating abdominal trauma. World J Surg. 2015; 39: 1381–1388.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №1(67), 2019 рік , 038-042 сторінки, код УДК 616-001.45:617.45-073
DOI	10.26724/2079-8334-2019-1-67-38