Каськова Л.Ф., Мандзюк Т.Б., Годованець О.І., Уласевич Л.П., Кузняк Л.В.

ВПЛИВ pН І МІНЕРАЛІЗАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОТОВОЇ РІДИНИ НА КИСЛОТОСТІЙКІСТЬ ЕМАЛІ У ДІТЕЙ

---

Про автора:	Каськова Л.Ф., Мандзюк Т.Б., Годованець О.І., Уласевич Л.П., Кузняк Л.В.
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Карієс є найбільш поширеною стоматологічною хворобою, яка спостерігається у населення планети з давніх часів. Зміна рН ротової рідини є одним із факторів ризику виникнення карієсу зубів. Даний показник є регулятором гомеостазу мінеральних компонентів і при його зсуві в кислу сторону запускається механізм, який призводить до демінералізаціі емалі зубів. Фізіологічна норма рН ротової рідини 6,60- 7,08. Зниження мінералізувальних властивостей ротової рідини призводить до зниження кислотостійкості емалі, що спричиняє виникнення каріозного процесу. Тобто вивчення показників мікрокристалізації ротової рідини та резистентності емалі дають можливість призначати профілактичні заходи з метою попередження виникнення карієсу у дітей. Метою роботи було вивчення показників рН, мікрокристалізації ротової рідини у дітей 7-9 років з карієсом і без нього та їх вплив їхніх показників на кислотостійкість емалі та можливість виникнення каріозних уражень з подальшим використанням отриманих результатів на визначення необхідності проведення профілактичних заходів. Обстеження 134 дітей віком 7-9 років з 1 періодом змінного прикусу відбувалося в організованих дитячих колективах м.Полтави. Стоматологічний огляд проводився за загальноприйнятим алгоритмом. У всіх дітей визначалася інтенсивність карієсу за показником КПВ, КПВ+кпв . Водневий показник (рН) визначали за допомогою стрічки індикаторного паперу рН 0-12 (виробництво «Lachema», Чехія). Із цією метою індикаторний папір занурювали ненадовго в ротову рідину. За 2 хвилини визначали рН ротової рідини, орієнтуючись на зміну кольору універсального індикаторного паперу. Мінералізуючий потенціал ротової рідини оцінювали за її мікрокристалізацією Забір ротової рідини проводили стерильною піпеткою з дна ротової порожнини, мінімум через 2 години після прийому їжі та її полоскання дистильованою водою. На оброблене етиловим спиртом та висушене при кімнатній температурі предметне скло наносили три краплі ротової рідини. Після висихання крапель її досліджували під мікроскопом «Біолам Ломо Р14» при збільшені 2х6 у відбитому світлі. Середній показник рН ротової рідини дітей віком від 7 до 9 років становить 6,83±0,01од., що відповідає нормі. Найвищий показник спостерігали у дітей 7 років (6,85±0,02од.), у 8 та 9 річних дітей він був в межах 6,81±0,02-6,82±0,02од. Вірогідної різниці в показниках в віковому аспекті нами не виявлено. Подальший поділ дітей на групи з карієсом та без нього виявив відмінності досліджуваного показника у всіх вікових періодах. Так, діти з карієсом мають вірогідно нижчі показники в кожній віковій групі в порівнянні з дітьми без карієсу та їх цифри відповідають слабко кислому значенню. У дітей без карієсу показник був в межах 6,95-6,98од., що відповідає нормі. Така ж тенденція спостерігається при вивченні ситуації з дітьми, які мають лише карієс тимчасових чи постійних зубів в порівнянні зі здоровими дітьми. Тобто, середній показник рН дітей з карієсом завжди знаходиться в межах слабко-кислого, а у дітей без карієсу – слабко-лужного. Аналіз отриманих результатів продемонстрував існування зворотної кореляції у дітей 7-9 років з карієсом між показником кислотостійкості емалі і мінералізувальним потенціалом (r= ʺ-ʺ0,73 - сильний показник) та рН (r= ʺ-ʺ 0,66 - обернений значний) ротової рідини. Також виявлений прямий сильний зв'язок між показником рН і мінералізувальним потенціалом ротової рідини (r= 0,79) у цих дітей.
Ключові слова	каріеє, інтактні зуби, рН ротової рідини, мікрокристалізація ротової рідини, кислотостійкість емалі
Список цитованої літератури	Kaskova L, Amosova L, Artemyev A, Berezhna O. Osobennosti stomatologicheskogo statusa naseleniya territorii Ukrainy v raznye istoricheskie ehpohi. Medicinskie novosti Gruzii. 2014;12(237):35-39. [in Russian] Leus P. Diagnostika, lechenie i profilaktika kariesa zubov. Minsk: Registr, 2018. 218s. [in Russian] Luchynskyi M. Vplyv nehatyvnykh faktoriv dovkillia na riven stomatolohichnoi zakhvoriuvanosti dytiachoho naselennia. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2014; 1(2):221–223. [in Ukrainian] Novytskaia YK. Karysprofylaktycheskaia effektyvnost remyneralyzuiushcheho helia dlia polosty rta. Visnyk stomatolohii. 2012; 2:118-119. [in Russian] Syrotkina O, Udod O. Strukturno-funkcionalna kyslotostiykist emali u prohnozuvanni karioznoho urazhennya zubiv. Pytannya eksperymentalnoyi ta klinichnoyi medytsyny. 2013; 17(2): 290-294. [in Ukrainian] Stadnyk U, Cherepyuk O, Lysak T. Kharakterystyka deiakykh fizychnykh ta mikrobiolohichnykh vlastyvostey RR u ditey doshkilnoho viku v zalezhnosti vid intensyvnosti kariesu tymchasovykh zubiv. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016. 3(130): 347–350. [in Ukrainian] Cherepyuk O, Stadnyk U, Musiy-Sementsiv Kh. Znachennya pH ta koncentratsiyi Lactobacillus v rotoviy ridyni u ditey doshkilnoho viku. Innovatsiyni texnolohiyi v stomatolohiyi. Tezy dopovidey naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. 2016; 108-109. [in Ukrainian] Chukhray N, Axmad Kh. Pokaznyky kariesu zubiv u ditey iz rehionu z pidvyshchenym umistom ftoru v pytniy vodi. Ukrayinskyi stomatolohichnyi almanakh. 2011;5:74–77. [in Ukrainian] Khomenko L, Sorochenko H. Kliniko-laboratornaya otsenka effektivnosti lechebno-profilaktycheskikh zubnykh past v profilaktike kariesa. Saratovskyi nauchno-medytsynskyi zhurnal. 2011; 1: 22 – 25. [in Russian] Khomutova G. Tradytsyonnye i perspektivnye podkhody k profilaktike kariesa. Lechashchyi vrach. 2015; 9:84-85. [in Russian]
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №1(67), 2019 рік , 060-063 сторінки, код УДК 616.314.13:612.313.3]-053.3
DOI	10.26724/2079-8334-2019-1-67-60