Стаття
ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНА BCL-2 В ТКАНИНІ СЕЛЕЗІНКИ БІЛИХ ЩУРІВ В УМОВАХ ІНДУКОВАНОГО ОНКОГЕНЕЗУ
| Про автора: | Н.Є. Лісничук, Ю.В. Сорока, І.Я. Андрійчук, З.М. Небесна, К.С. Волков, М.Я. Стравська, С.І. Яворська, І.В. Дарморис |
| Рубрика | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА |
| Тип статті | Наукова стаття |
| Анотація | Вступ. Білки родини Bcl-2 відіграють центральну роль в регуляції клітинної смерті та мають здатність регулювати різні її типи, включаючи апоптоз, некроз та аутофагію, тому вони діють як вузлові точки при зближенні декількох шляхів клітинної загибелі, що має широке віднощення до онкології. Існують чисельні підтвердження того, що регуляція генів, кодуючих або антиапоптотичні, або проапоптотичні білки родини Bcl-2, змінюється при ракових захворюваннях. Здатність антиапоптотичних білків родини Bcl-2 пригнічувати клітинну смерть, викликану цитотоксичними протипухлинними препаратами, робить ці білки особливо цікавими у якості потенційної мішені для діагностики раку. Bcl-2 працює в дистальній точці консервативного шляху клітинної смерті, який використовується більшістю протипухлинних препаратів, будучи формою внутрішньої хеморезистентності, яка відрізняється від раніше виявлених механізмів. Тому визначення ступеню експресії цілої низки білків родини Bcl-2 має важливе прогностичне значення для багатьох видів раку, при лікуванні яких застосовуються хіміотерапевтичні препарати. Мета дослідження. Враховуючи вищенаведене, метою даного експериментального дослідження стало визначення ступеню експресії гена Bcl-2 в тканині селезінки білих щурів в умовах розвитку аденокарциноми товстої кишки, індукованої тривалим (30 тижнів) введенням диметилгідразину дигідрохлориду. Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконано на 168 статевозрілих безпородних білих щурах-самцях. Всі маніпуляції з експериментальними тваринами здійснювали із дотриманням правил «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей», а також згідно «Науково-практичних рекомендацій з утримання лабораторних тварин та роботи з ними» [7, 8]. Канцерогенез моделювали шляхом введення 1,2-диметилгідразину дигідрохлориду (ДМГ) (фірми Sigma-aldrich chemie, Японія), попередньо розведеного ізотонічним розчином натрію хлориду. Канцероген вводили підшкірно в міжлопаткову ділянку в дозі 7,2 мг/кг 1 раз на тиждень впродовж 30 тижнів, чітко по масі тварини з розрахунку 0,1 мл розчину ДМГ на 10 грам маси тіла. Для фарбування методом імуногістохімії шматочки селезінки фіксували у 10% нейтральному забуференому розчині формаліну (pH 7,2-7,4). Для визначення гену Bcl-2, як одного з основних інгібіторів апоптозу, який відповідає за збереження стабільності клітин в популяціях, використовували набір реактивів фірми Platinum ELISA (Австрія). Результати дослідження та їх обговорення. У тварин контрольної групи при нанесенні на зрізи тканини селезінки антитіла Bcl-2 Oncoprotein (Clone 124) мала місце дифузна яскраво виражена позитивна цитоплазматична реакція (+ + +) в червоній пульпі та помірно виражена позитивна реакція в поодиноких клітинах гермінативного центру лімфоїдного вузлика. В динаміці експерименту (10 тижнів від початку моделювання онкопроцесу), в залежності від часу експозиції онкогенного чинника, спостерігається зростання кількості клітин, експресуючих ген Bcl-2, в червоній пульпі, зберігаючи інтенсивність вираженості реакції (+ + +). В білій пульпі наявна помірно виражена позитивна реакція (+ + –) в поодиноких клітинах, розкиданих по периферії всього гермінативного центру та периартеріальної зони лімфоїдного вузлика. Через 20 тижнів від початку введення канцерогена у тканині селезінки піддоослідних тварин значно зростає кількість клітин, експресуючих ген Bcl-2, на межі периартеріальних зон з маргінальними зонами лімфоїдних вузликів білої пульпи та в самій червоній пульпі, зберігаючи інтенсивність вираженості реакції. В гермінативному центрі лімфоїдного вузлика помірно виражена позитивна реакція, цитоплазматичний тип експресії (+ + –) спостерігається в поодиноких клітинах, розкиданих по його периферії, та яскраво виражена позитивна реакція, цитоплазматичний тип експресії (+ + –) багаточисельних дифузно розсіяних та мікрогрупах клітин на межі периартеріальної зони з маргінальною зоною лімфоїдних вузиків білої пульпи. Через 30 тижнів від початку моделювання аденокарциноми товстої кишки у селезінці піддослідних тварин імуногістохімічно виявляється яскраво виражена позитивна реакція, цитоплазматичний тип експресії (+ + +) клітин в червоній пульпі, яка межує з білою, а також яскраво виражена позитивна реакція, цитоплазматичний тип експресії (+ + +) в клітинах гермінативних центрів та мантійних зон лімфоїдних вузликів білої пульпи. Висновки. 1. Встановлено посилення рівня експресії гена BCL-2 клітинами структурних компонентів селезінки в залежності від часу експозиції онкогенного чинника та змін морфологічної організації досліджуваного органа. Розвиток синдрому хронічної неопластичної ендотоксемії, виражені судинні розлади у тканині селезінки, дегенерація і деструкція лімфоїдної тканини супроводжуються зростанням кількості клітин, експресуючих ген Bcl-2, в червоній пульпі та поширенням зон підвищеної експресії у білу пульпу. 2. Динаміка імуногістохімічних змін у тканині селезінки білих щурів за умов індукованого онкогенезу вказує на суттєве порушення фізіологічного функціонування досліджуваного органа, що може істотно вплинути як на розвиток неопластичного процесу, так і на результати цитостатичної корекції. |
| Ключові слова | імуногістохімія, селезінка, ген bcl-2, індукований онкогенез |
| Список цитованої літератури |
|
| Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №1(67), 2019 рік , 155-158 сторінки, код УДК 616.441-091.8:576.385-076-06:616-006]-092.2 |
| DOI | 10.26724/2079-8334-2019-1-67-155 |