Стаття
ГЕОМЕТРІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ НА ПОЧАТКОВИХ СТАДІЯХ ХРОНІЧНОЇ ХВОРОБИ НИРОК
Про автора: | Вакуленко Л.І., Абатуров О.Є., Кунак О.В. |
Рубрика | КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА |
Тип статті | Наукова стаття |
Анотація | Серед серцево-судинної патології у пацієнтів із хронічною хворобою нирок як серед дорослих, так і дітей, найпоширенішою є гіпертрофія лівого шлуночка, яка, за даними дослідників, має поширеність від 17% до 49%. Гіпертрофія лівого шлуночка розвивається рано, прогресує разом із хронічною хворобою нирок і становить підвищений ризик розвитку серцево-судинних ускладнень та смертності. Менш вивченим є стан геометрії лівого шлуночка на ранніх стадіях хронічної хвороби нирок. Метою роботи було Визначення особливостей геометрії лівого шлуночка у дітей з хронічним пієлонефритом на початкових стадіях хронічної хвороби нирок. Обстежено 196 дітей 6 - 17 років (76 хлопчиків, 120 дівчаток) з хронічним пієлонефритом. Ехокардіографію та допплерехокардіографію здійснювали одночасно на ультразвуковому сканері “Acuson CV70” (Siemens) в М - та 2D- режимі, а також із застосуванням допплера в імпульсному режимі (PW) за стандартною методикою. Визначали основні показники систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка. Морфометричні показники серця нормалізували за площею тіла. За нормативні вважали показники, які було отримано в попередньому дослідженні 230 здорових дітей та підлітків. Для визначення типу геометрії лівого шлуночка розраховували відносну товщину стінок лівого шлуночка, масу міокарда та індекс маси міокарда. Гіпертрофію лівого шлуночка визначали, коли індекс маси міокарду був ≥ 95 перцентилю для здорових дітей та підлітків. Використовували z-оцінки на основі віку та статі. В залежності від величини індексу маси міокарда та відносної товщини стінок лівого шлуночка визначали типи геометрії лівого шлуночка. Встановлено тенденцію до поступового збільшення порожнини лівого шлуночка під час прогресування хронічного захворювання нирок, так що в хворих з ІІІ стадії кінцево-діастолічний індекс (р=0,008) та кінцево-систолічний індекс (р=0,011) вірогідно відрізнялись від нормативних показників. Спостерігалось статистично значуще збільшення індексу маси міокарду, порівнюючи з нормативними показниками, у дітей вже на 1-ій стадії хронічної хвороби нирок (р=0,02). У хворих з хронічною хворобою нирок 2-ої і 3-ої стадій індекс маси міокарду також вірогідно більший, порівняно зі здоровими особами (р=0,016 і р<0,001). Гіпертрофію лівого шлуночку було визначено у 15,4% хворих з хронічним захворюванням нирок 1 стадії, 36,7% - 2 стадії та 47% пацієнтів -3 стадії. Під час визначення кореляційних зв’язків між індексом маси міокарду та основними клінічними параметрами та показниками ренальних функцій було з’ясовано наявність негативного зв’язку зі зростом (z-оцінки) (r=-0,29, p=0,022), рівнями гемоглобіну (r=-0,27, p=0,030) та ШКФ (r=-0,31, p=0,036), позитивного зв’язку з рівнем сечової кислоти крові (r=0,29, p=0,026). Статистично значущих кореляцій між індексом маси міокарду та показниками артеріального тиску не знайдено. У дітей із хронічним пієлонефритом, починаючи з ранньої стадії хронічної хвороби нирок, відбуваються процеси ремоделювання лівого шлуночка у вигляді переважно ексцентричної гіпертрофії.. Прогресування хронічного пієлонефриту асоційоване зі збільшенням ризику ремоделювання лівого шлуночка. Факторами ризику ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів із хронічною хворобою нирок є рівень гемоглобіну, рівень вмісту сечової кислоти в крові, швидкість клубочкової фільтрації. |
Ключові слова | діти, хронічний пієлонефрит, хронічна хвороба нирок, гіпертрофія лівого шлуночка |
Список цитованої літератури |
|
Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №2(68), 2019 рік , 025-029 сторінки, код УДК 616.613-002-036.1-036.4:616.12-073.432.19]-053.2 |
DOI | 10.26724/2079-8334-2019-2-68-25-29 |