М.А. Тріщинська, О.А. Галушко, В.О. Свистільник

ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ДОБОВОГО МОНІТОРИНГУ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ОСІБ З ПОЧАТКОВИМИ ПРОЯВАМИ ХРОНІЧНОЇ ІШЕМІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

---

Про автора:	М.А. Тріщинська, О.А. Галушко, В.О. Свистільник
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із основних факторів ризику церебро-васкулярних захворювань. Ураження церебральних судин відбувається протягом деякого часу, що залежить від ряду характеристик артеріального тиску (АТ), які не можливо виявити при звичайному вимірювання АТ. Метою нашого дослідження було вивчення характеристик АТ протягом доби (за даними ДМАТ) та їх прогностичне значення у хворих з ранніми проявами хронічної ішемії мозку (ХІМ). Нами було обстежено 116 осіб з початковими проявами хронічної ішемії мозку (ХІМ). Всім пацієнтам було проведене загально-клінічне, клініко-неврологічне, клініко-лабораторне, нейровізуалізаційне обстеження та добове моніторування АТ (ДМАТ). Була виявлена тенденція до відмінності між пацієнтами груп 1 та 2 (А і Б) за показниками добового індексу (ДІ) систолічного та діастолічного АТ — у осіб із структурними змінами на МРТ головного мозку судинного ґенезу (група 2) спостерігалося зменшення ДІ — недостатнє зниження АТ вночі. У 58,9 % пацієнтів, які були обстежені, швидкість наростання АТсист. вранці була збільшена, величина ранкового підйому АТсист. перевищувала 55 мм рт. ст. у 18,1 % осіб, величина ранкового підйому АТдіаст. перевищувала 35 мм рт. ст. у 34,3 %. Рівень глюкози мав зворотній помірної сили зв'язок із рівнем та навантаженням систолічним та середнім АТ. Рівень С-реактивного білку (С-РБ) статистично значущо корелював із індексом часу (ІЧ) АТсист. вдень (r=0,497, p=0,042). По мірі підвищення навантаження АТсист. спостерігалася тенденція до підвищення рівня неспецифічних маркерів запалення, до яких відносять фібриноген та С-РБ. Наявність дрібних судинних вогнищ у білій речовині великих півкуль головного мозку асоціювалося із добовим ритмом АТ по типу нон-діппер (Х2(1) = 5,22; V Крамера = 0,225, p=0,022; точний критерій Фішера=0,038). З показником ІЧ АТсист. вночі асоціювалися наявність дрібних вогнищ, судинного ґенезу (Х2(1) = 6,1; V Крамера = 0,241, p=0,014) та наявність церебральної атрофії (Х2(1) = 5,4; V Крамера = 0,228, p=0,02; точний критерій Фішера=0,025). Пацієнти з різним ступенем ураження головного мозку судинного ґенезу статистично значущо не відрізнялися за середньодобовими показниками ДМАТ, за величиною ранкового підйому АТ (як систолічного, так і діастолічного), за швидкістю ранкового підйому АТсист. та за розповсюдженістю певних добових кривих АТ. У осіб із структурними змінами на МРТ головного мозку судинного ґенезу спостерігалося недостатнє зниження АТ вночі у порівнянні з пацієнтами групи 1. У більшості (58,9 %) пацієнтів, швидкість наростання АТсист. вранці була збільшена, що свідчило про ймовірність негативного впливу на судинну систему за відсутності явних ознак навантаження АТ навіть на фоні антигіпертензивної терапії у пацієнтів із початковими проявами ХІМ. Збільшене навантаження систолічним артеріальним тиском вночі значущо впливало на ризик структурного ураження головного мозку.
Ключові слова	добовий моніторинг артеріального тиску, хронічна ішемія головного мозку, початкові прояви
Список цитованої літератури	Ahunova S.Yu., Kirilyuk I.P., Prokopeva S.N. Prakticheskie aspektyi metoda sutochnogo monitorirovaniya arterialnogo davleniya. Prakticheskaya meditsina. Kardiologiya. Revmatologiya, 2011; 04 (11); S.5-17. [in Russian] Makolkin V.I., Podzolkov V.I., Gilyarov M.Yu. Vozmozhnosti sutochnogo monitorirovaniya arterialnogo davleniya v differentsialnoy diagnostike neyrotsirkulyatornoy distonii i gipertonicheskoy bolezni. Kardiologiya, 1997; 6; 96-104. [in Russian] Rogoza A.N., Nikolskiy V.P., Oschepkova E.V., Epifanova O.N., Runihina N.K., Dmitriev V.V. Sutochnoe monitorirovanie arterialnogo davleniya pri gipertonii. Metodicheskie voprosyi. M., 1999. 45 c. [in Russian] Head GA, Chatzivlastou K, Lukoshkova EV, Jennings GL, Reid CM A novel measure of the power of the morning blood pressure surge from ambulatory blood pressure recordings. Am J Hypertens, 2010; 23,1074–1081. Hermida RC., Smolensky MH., Ayala DE. et al. 2013 ambulatory blood pressure monitoring recommendations for the diagnosis of adult hypertension, assessment of cardiovascular and other hypertension-associated risk, and attainment of therapeutic goals. Chronobiol Int., 2013; 30; 355-410. Kario K., Pickering TG., Umeda Y., et al. Morning surge in blood pressure as a predictor of silent and clinical cerebrovascular disease in elderly hypertensives: a prospective study. Circulation, 2003; 107; 1401–1406. Li Y., Wang JG., Dolan E., et al. Ambulatory arterial stiffness index derived from 24-h ambulatory blood pressure monitoring. Hypertension, 2006; 47; 359–364. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K., et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. J Hypertens, 2013; 31; 1281– 1357. Mancia G. Short- and long-term blood pressure variability: present and future. Hypertension, 2012; 60; 512–517. O’Brien E., Parati G., Stergiou G., et al. European Society of Hypertension position paper on ambulatory blood pressure monitoring. J Hypertens, 2013; 9 (31); 1731– 1767. O’Brien E., Parati G., Stergiou G. Ambulatory blood pressure measurement: what is the International Consensus? Hypertension, 2013; 62; 988– 994. Parati G., Stergiou G., O’Brien E. et al. European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring. J Hypertens, 2014; 32; 1359-1366. Mishchenko T., Mishchenko V., Kutikov O., Nikishkova I. Stroke epidemiology and in Ukraine. Eur. Stroke J.,2016.; Vol. 1, (1S); 612—613. Turner, JR., Viera, D. Shimbo Ambulatory Blood Pressure Monitoring in Clinical Practice. The American Journal of Medicine,2015; 128 ;14-20. Wardlaw J. M. Stroke subtype, vascular risk factors, and total MRI brain small–vessel disease burden. Neurology, 2014; Vol. 83; P. 1228—1234.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №2(68), 2019 рік , 126-131 сторінки, код УДК 616.831-005-06:616.12.12-008.331-07
DOI	10.26724/2079-8334-2019-2-68-126-131