Корицький В.Г., Небесна З.М., Крамар С.Б.

СТРУКТУРНА РЕОРГАНІЗАЦІЯ СУДИН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ І ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОДРІБНЕНОГО СУБСТРАТУ ЛІОФІЛІЗОВАНОЇ КСЕНОШКІРИ

---

Про автора:	Корицький В.Г., Небесна З.М., Крамар С.Б.
Рубрика	ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Термічні травми найчастіше трапляються під час господарської та промислової діяльності. Як правило, у випадку техногенних катастроф і під час воєнних дій, термічна травма може бути масштабною і відноситься до одного з найбільш важких видів військової травми. У місцевих війнах і військових конфліктах теплові травми є причиною 1,5-3,6% всіх втрат. Опікова хвороба має складний багатокомпонентний патогенез, окремі ділянки якого переважають у різні періоди часу після опіку: гіповолемія і порушення кровообігу, особливо мікроциркуляції, в перший день після опіку; різко виражена інтоксикація в перші два тижні; інфекції в наступні тижні. Тому використання матеріалів, що знижують рівень токсинів в організмі, є перспективним в лікуванні важких опіків. В останні роки у випадках глибоких опіків рання некректомія уражених тканин з подальшим закриттям рани ліофілізованими ксенотрансплантатами широко застосовувалася в опіковій медицині. Такі методи лікування позитивно впливають на клінічний перебіг опікової хвороби і прискорюють загоєння ран. Проте вивчення стану структур щитовидної залози при важких опіках разом із застосуванням ксенотрансплантата до теперішнього часу не було повністю висвітлено в наукових публікаціях. Метою роботи було виявлення мікро- та субмікроскопічних змін судин щитовидної залози після експериментальної теплової травми та в умовах використання субстрату ліофілізованого ксенотрансплантата. В експерименті на білих щурах досліджено зміни судин щитоподібної залози після тяжкої термічної травми в умовах проведення ранньої некректомії і застосування подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри. Встановлено, що використання ксенодермотрансплантати зменшує ступінь деструктивних змін в органі в ранні терміни і позитивно впливає на перебіг регенераторних процесів і нормалізацію структурних компонентів стінки судин органу в пізні терміни досліду. Використання субстрату ліофілізованих ксенотрансплантатів показало значну перебудову судин щитовидної залози на 21-й день експерименту. Характерними були незначно розширені люмени з їх помірним заповненням крові і незначним набряком судинної стінки. Адвентивна мембрана судинної стінки була незначно роздута з мізерними інфільтрованими лімфоцитами, макрофагами і фібробластами. Ядра ендотеліальних клітин витягувалися з флюкуозною каріолемою, утворюючи дефіцитні інвагінації. У каріоплазмі переважав еухроматин, де були виявлені також кластери рибосомних гранул, переважно розташованих поблизу внутрішньої ядерної мембрани. Нуклеоли були гіпертрофовані. Цитоплазма ендотеліальних клітин містила немодифіковані органели і численні піноцитові везикули; fenestrae були виражені. На цьому етапі експерименту не було відзначено набряку периваскулярних просторів. Основна мембрана була чітко визначена і мала помірну товщину. Більшість гемокапілярів щільно прилипали до тироцитів як частина фолікулів, що вказує на нормалізацію гістогемогенних, трансендотеліальних обмінних процесів в органі. Результати гістологічних досліджень показують, що раннє висічення некротичних тканин після термічної травми і закриття рани подрібненим субстратом ліофілізованого ксенотрансплантата виключає дію патогенного фактора на щитовидну залозу і створює умови для активного прогресу репараторної регенерації. Це сприяє відносній нормалізації структурних компонентів судинної стінки на заключному етапі експерименту.
Ключові слова	щитоподібна залоза, судини, мікро- і субмикроскопические зміни, термічна травма, субстрат ліофілізованих ксенодермотрансплантати
Список цитованої літератури	Horalskyш LP, Khomych VT, Kononsʹkyy OI. Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohiyi. Zhytomyr: Polissya; 2011. 288 s. [in Ukrainian] Hunas IV, Kovalchuk OI, Cherkasov VH, Dzevulʹska IV. Strukturni aspekty adaptatsiynykh zmin orhaniv neyroimunendokrynnoyi systemy za umov likuvannya opikovoyi khvoroby kombinovanymy hiperosmolyarnymy rozchynamy. Halytskyi likarskyi visnyk. 2014; 21(2), 21-6. [in Ukrainian] Netyukhaylo LH, Kharchenko SV, Kostenko AH. Patohenez opikovoyi khvoroby (v 2 chastynakh). Svit medytsyny ta biolohiyi. 2011; 1, 127–135. [in Ukrainian] Nurmetova IK, Kukhar ID. Orhanometrychni parametry shchytopodibnoyi zalozy shchuriv pry hostriy opikoviy toksemiyi na foni likuvannya infuziynymy preparatamy. Ukrayinskyi zhurnal hematolohiyi ta transfuziolohiyi. 2012; 4 (15), 278–281. [in Ukrainian] Nurmetova IK. Morfometrychni parametry shchytopodibnoyi zalozy pry termichniy travmi v dynamitsi eksperymentalnoho yiyi likuvannya kombinovanymy hiperosmolyarnymy rozchynamy na 21 ta 30 dobu eksperymentu. Visnyk morfolohiyi. 2012; 18(2), 263–5. [in Ukrainian] Pyatnytskyi OYu, Yakovlyeva LV, Koshova OYu. Eksperymentalne doslidzhennya farmakolohichnykh vlastyvostey substratu kriokonservovanoyi shkiry svyni. Klinichna farmatsiya. 2013; 17(1), 56–62. [in Ukrainian] Strelchenko YuI, Zyablitsev SV, Yelskyi VM. Patofiziolohichni vzayemozvyazky hipofizarno-tyreoyidnoyi ta hipofizarno-nadnyrkovoyi system pid vplyvom polyaryzovanoho svitla v shchuriv iz dozovanym opikom vidkrytym polumyam. Clinical and experimental pathology. 2012; 11(2-3), 156-8. [in Ukrainian] Tsymbalyuk AV, Huda NV, Kyryk OO. Vykorystannya podribnenoho substratu liofilizovanoho ksenodermoimplantata dlya mistsevoho likuvannya opikovykh khvorykh z infikovanymy ranamy III-IV stupeniv. Shpytalʹna khirurhiya. 2012; 1, 81–4. [in Ukrainian] Cherkasov VG, Koval'chuk AI, Dzevulskaya IV, Malíkov AV, Titarenko VN, Lakhtadyr TV, Matkivskaya RM. Strukturnyye transformatsii vo vnutrennikh organakh pri infuzionnoy terapii ozhogovoy bolezni. Medychna nauka Ukrayiny. 2015;11(3-4), 4-11. [in Russian] Dzevulska ІV, Kovalchuk ОІ, Cherkasov EV, Majewskyi ОYe, Shevchuk YuG, PastukhovaVA, Kyselova TM. Influence of lactoproteinum solution with sorbitol on dna content of cells of endocrine glands on the background of skin burn in rats. World of medicine and biology, 2018; 2(64), 033-9. doi:10.26724/2079-8334-2018-2-64-33-39 Evers LH. The biology of burn injury. Exp Dermatol. 2010; 19(29), 777-783 Janak JC, Clemens MS, Howard JT, Le TD, Cancio LC, Chung KK, Gurney, JM, Sosnov JA, Stewart Ian J. Using the injury severity score to adjust for comorbid trauma may be double counting burns: implications for burn research. Burns. 2018; 44 (8), 1920-9. Jeschke MG, Pinto R, Kraft R. Inflammation and the Host Response to Injury Collaborative Research Program. Morbidity and survival probability in burn patients in modern burn care. Crit. Care. Med. 2015; 43 (24), 808-15. Kallinen O, Maisniemi K, Bohling T, Tukiainen E, & Koljonen V. Multiple organ failure as a cause of death in patients with severe burns. J. Burn Care  Res.  2012; 33(2),  206-11. Kearney L,  Francis E C,  &  Clover A J.  New technologies in global burn care - a review of recent advances. Int. J. Burns Trauma 2018; 8(4), 77-87.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №2(68), 2019 рік , 183-187 сторінки, код УДК 616.133.211-091.8-06:617-001.17-085.361:599.731-035.51]-092.9
DOI	10.26724/2079-8334-2019-2-68-183-187