Стаття
ГІСТОМОРФОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕПІТЕЛІАЛЬНОГО ШАРУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛИНОПОДІБНОЇ ПАЗУХИ ЛЮДИНИ
| Про автора: | Совгиря С. М. |
| Рубрика | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА |
| Тип статті | Наукова стаття |
| Анотація | При виконанні функціональних ендоскопічних втручань на приносових пазухах необхідно враховувати особливості морфологічної будови слизової оболонки порожнини носа і приносових пазух. Поэтому для качественной биопсийной диагностики необходима детализация строения слизистой оболочки различных стенок клиновидной пазухи человека в норме. Метою роботи було гістологічне та морфометричне дослідження псевдобагатошарового війчастого циліндричного епітелію, що вкриває слизову оболонку різних стінок клиноподібної пазухи людини. Проводилось гістологічне дослідження слизової оболонки клиноподібної пазухи людини, яке виконувалось на трупному матеріалі людей, померлих від причин не пов´язаних з ЛОР-патологією. Для отримання слизової оболонки ми використовували техніку томії клиноподібної пазухи запропоновану Абрикосовим А.І. (1948) і виконували забір слизової оболонки окремо з кожної стінки пазухи (за виключенням верхньої). Після проводили заключення гістологічного матеріалу в парафін по загальноприйнятій схемі (Меркулов А.Г., 1969), парафінові зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином за стандартною методикою. В подальшому проводили мікроскопічне та морфометричне дослідження. Морфометричні вимірювання виконували в типових гістоструктурних ділянках слизової оболонки клиноподібної пазухи людини. На фотографіях проводили виміри великого (D) і малого (d) діаметрів ядер клітинних елементів, за якими складали двохвимірні емпіричні розподілення. Підраховували логарифм об’єму ядра, що приймався за еліпсоїд обертання за формулою 1: lgV=lgd2Dk 3; (1) де D – великий діаметр ядра, d – малий діаметр ядра, k – коефіцієнт збільшення. У кожному спостереженні складали гістограми логарифму об’єму ядра (каріограми) і вивчали поліморфізм ядер за наявністю піків ядерних класів, також визначали відстань центра ядра від базальної мембрани. Математична обробка даних проводилась на кафедрі патологічної анатомії з секційним курсом «Української медичної стоматологічної академії» по загальноприйнятим в морфології методам (Лакін Г.Ф.,1973; Гублер Е.А.,1973; Автанділов Г.Г.,1980). Нами було встановлено, що різні стінки слизової оболонки клиноподібної пазухи людини мають свої цитологічні особливості. Так бокові стінки вкриті псевдобагатошаровим війчастим циліндричним епітелієм з переважним вмістом війчастих клітин. Останні на апікальній поверхні містять велику кількість війок, які забезпечують завдяки своєму скороченню евакуацію часточок пилу. Ядра цих клітин розташовані поблизу апікальної поверхні. Келихоподібні клітини розташовані поодиноко і містять секрет, який дещо відтісняє ядро до базальної мембрани. Безпосередньо до базальної мембрани прилягають короткі або довгі вставні клітини. Передня і нижня стінки слизової оболонки клиноподібної пазухи, згідно наших досліджень, представлені в більшості келихоподібними клітинами у різних фазах секреції, та короткими і довгими вставними клітинами, що розташовуються на базальній мембрані. А задня стінка, яка містить велику кількість зон росту, представлена вставними та мікроворсинчатими клітинами, які мають хаотичне розташування і різну форму ядер. Наряду з цим постійно зустрічаються келихоподібні клітини з різним вмістом секрету в цитоплазмі, проте війчасті клітини зустрічаються поодиноко. Таким чином, кожна стінка має свою цитологічну картину, яка, на нашу думку, залежить від певних функціональних обов’язків. |
| Ключові слова | клиноподібна пазуха, слизова оболонка, війчастий епітелій |
| Список цитованої літератури |
|
| Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №2(68), 2019 рік , 195-199 сторінки, код УДК 611.216 – 03 – 018.73:616 – 071.3 |
| DOI | 10.26724/2079-8334-2019-2-68-195-199 |