Федорів О.Е., Копач О.Є., Мельник Н.А., Лотоцька О.В., Лотоцький В.В.

ВПЛИВ НАНОЧАСТИНОК СВИНЦЮ НА ОРГАНІЗМ ПІДДОСЛІДНИХ ТВАРИН ПРИ ВЖИВАННІ ВОДИ З ЗМІСТОМ СТЕАРАТ НАТРІЮ І КАЛІЮ

---

Про автора:	Федорів О.Е., Копач О.Є., Мельник Н.А., Лотоцька О.В., Лотоцький В.В.
Рубрика	ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	У наш час важливою і актуальною проблемою є вплив важких металів (ТМ) на організм тварини і людини. Відомо, що наявність їх в природі – нормальне явище. Однак за рахунок активної діяльності людини концентрація різних ксенобіотиків швидко збільшується, включаючи і солі важких металів. Особливу небезпеку становлять сполуки свинцю, які мають високу здатність рухатися по трофічних ланцюгах і акумулюватися в різних органах. Зараз особливе місце серед вчених займають питання впливу на організм наноформ важких металів, в тому числі, і свинцю. В сучасних умовах в різних джерелах води господарського, питного і культурно-побутового водокористування крім важких металів у значних кількостях знаходяться і поверхнево-активні речовини, до яких відносяться стеарати натрію і калію. Метою дослідження було вивчити дію наночастинок (НЧ) свинцю на тлі вживання тваринами води з вмістом стеарату натрію і стеарату калію на кістковий мозок і периферичну кров білих щурів. Таким чином, при комбінованому впливі НЧ свинцю в дозі 70 мг / кг і стеаратів натрію і калію на організм піддослідних щурів відзначалося більш значне підвищення в кістковому мозку кількості промієлоцитів, паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів, нормоцитів і більш значне зменшення мієлоцитів і метамієлоцитів, ніж при роздільному впливі НЧ свинцю. НЧ свинцю на тлі вживання питної води різного складу викликали збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, лімфоцитів і зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів в крові піддослідних тварин. Кількість лімфоцитів у периферичній крові білих щурів має деякі відмінності від кількості моноцитів. У периферичній крові білих щурів групи 2 кількість лімфоцитів було в 1,2 рази більше, ніж у контрольних тварин (р = 0,0007): (82,7 ± 1,6)% проти (70,6 ± 0, 4)% у контролі. У тварин 4-ї групи кількість лімфоцитів була в 1,1 рази більшою, ніж у інтактних тварин (р = 0,0008): (81,7 ± 1,1)% проти (70,6 ± 0,4%) у контролі У тварин 3-ї групи кількість лімфоцитів була такою ж, як у тварин контрольної групи. Таким чином, субтоксичні дози низькочастотного свинцю в поєднанні з стеаратом натрію і калію викликали збільшення кількості роденуклеарних нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, лімфоцитів і зменшення кількості сегментарних нейтрофілів у крові експериментальних тварин. На відміну від інтактних тварин у 2-й, 3-й і 4-й групах спостерігалися події функціональної недостатності еритроцитарної системи, такі як анізоцитоз, пойкилоцитоз і гіпохромія.
Ключові слова	наночастинки свинцю, питна вода, стеарат натрію, стеарат калію, кістковий мозок, периферична кров
Список цитованої літератури	Medvedev VV, Volchek YuZ. Klynycheskaia laboratornaia dyahnostyka: Spravochnyk dlia vrachei. – SPb, 1995. – 312 s. [in Russian] Chashchyn VP, Sydoryy HY, Frolova LV. Biomonitoring v otsenke riska, razvitiya professionalnykh intoksykatsyi. Medytsyna truda i promyshlennaia эkologiya. 2004; 12: 10-12. [in Russian] Denison RA. Environmental and safety impacts on nanotechnology: what research is needed? [on line]. Availablefrom URL: www.environmentaldefense.org/documents/5136 DenisonHouse testimony On Nan o.pdf-[Assessed 2006 April 4]. Duffin R, Tran L, Brown D, Stone V, Donaldson K. Pro-inflammogenic effects of low-toxicity and metal nanoparticles in vivo and in vitro: highlighting the role of particle surface area and surface reactivity. InhalToxicol. 2007; 849-856. Dutta D, SundaramSK, Teeguarden JG, Riley BJ. Adsorbed proteins influence biological activity and moleculer targeting of nanomaterials. Toxicol Sci. 2007; 100(1): 303-315. Gras SL, Squires AM, Dobson CM. Functionalized amyloid fibrils for bionanotechnology. Australian Research Council Nanotechnology Network International Conference onNanoscience and Nanotechnology. 2006 Jul 3-7; Brisbane, Australia. Hannah W, Thompson PB. Nanotechnology, risk and the environment: a review. J. Environ. Monit. 2008; 10(3): 291-300. Lewinski N. Colvin V, Drezek R.Cytotoxicity ofnanoparticles. Small. 2008; 4 (1): 26-49. Lipin DL, Chuan YP, Neibert M. Processing and in vitro assembly of virus-like-particles. Australian Research Council Nanotechnology Network International Conference on Nanoscience and Nanotechnology. 2006 Jul 3-7; Brisbane. Australia. Oberdorster G, Oberdorster E, Oberdorster J. Nanotoxicology: AmEmerging Discipline Evolving from Studies of Ultrafine Particles. Environmental Health Perspectives. 2005; 7 (13): 823-839. Oberdorster G. Systemic effects ofinhaled ultrafine particles in two compromised, aged rat strains. InhalToxicol. 2004; 16 (6-7): 461-471. Roy I, Ohulchanskyy TY, Bharali DJ. Optical tracking of organicallymodified silica nanoparticles as DNA carriers: a nonviral, nanomedicineapproach for genedelivery. ProcNatlAcadSci USA. 2005; 102: 279-284. Tsuji JS, Andrew DM. Risk assessment ofnanoparticles. Toxicol. Science.2006; 89(1): 42-50.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №2(68), 2019 рік , 199-204 сторінки, код УДК 614.777+614.779-001
DOI	10.26724/2079-8334-2019-2-68-199-204