Кас’ян В.В., Черкун О.Ю., Ткаченко О.А., Шейко В.Д.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДРЕНАЖУВАННЯ АСЦИТУ-ПЕРИТОНІТУ ЗА РІЗНОЇ СКЛАДНОСТІ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ

---

Про автора:	Кас’ян В.В., Черкун О.Ю., Ткаченко О.А., Шейко В.Д.
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Світова захворюваність на гострий панкреатит становить від 5 до 30 випадків на 100 000 людей на рік і продовжує зростати в останні роки. У п’ятої частини пацієнтів діагностують важку форму гострого панкреатиту зі смертністю до 30%. Публікації та рандомізовані клінічні дослідження показують суперечливі дані про ефективність черевного дренажу при гострому панкреатиті, ускладненому асцитом-перитонітом. Метою дослідження був аналіз ефективності дренажних втручань при гострому панкреатиті, ускладненому асцитом-перитонітом залежно від початкового ступеня тяжкості стану пацієнта. Ми проаналізували результати комплексного обстеження та лікування 166 пацієнтів з гострим панкреатитом, ускладненим ферментативним асцитом-перитонітом. У підгрупах із ступенем тяжкості стану на момент госпіталізації, визначеним за шкалою APACHE II у 5 і більше балів, за 72 години після початку лікування спостерігали статистично достовірно меншу кількість незадовільних результатів (p <0,05) у дренованих пацієнтів порівняно з пацієнтами, лікування яких включало лише комплексну консервативну терапію. У підгрупах із ступенем тяжкості стану та показником APACHE II менше 5 балів на момент госпіталізації, активна хірургічна тактика не мала статистично значущого впливу на частоту незадовільних результатів лікування, і не було суттєвої різниці між станом дренованих та не дренованих пацієнтів. Ці результати підтверджують відсутність впливу рутинного абдомінального дренажу на всіх пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом. Однак пацієнти з оцінкою APACHE II 5 і вище є категорією пацієнтів, у яких найбільш виправданий ранній дренаж асциту-перитоніту.
Ключові слова	асцит-перитоніт, гострий панкреатит, черевний дренаж, тяжкість стану
Список цитованої літератури	Chen Y, Zak Y, Hernandez-Boussard T, Park W, Visser BC. The epidemiology of idiopathic acute pancreatitis, analysis of the nationwide inpatient sample from 1998 to 2007. Pancreas. 2013; 42(1): 1–5. Kasian VV, Cherkun OJu, Sytnik DA, Sheiko VD. Surgical policy upon tretament of acute pancreatitis complicated by ascites-peritonitis. Zaporozhye medical journal. 2019; 21 (4): 522-527. doi: 10.0.57.147/2310-1210.2019.4.173353 Nesvaderani M, Eslick GD, Cox MR. Acute pancreatitis: Update on management. Med J Aust. 2015; 202(8):420–3. Noel P, Patel K, Durgampudi C, Trivedi RN, De Oliveira C, Crowell MD, et al. Peripancreatic fat necrosis worsens acute pancreatitis independent of pancreatic necrosis via unsaturated fatty acids increased in human pancreatic necrosis collections. Gut. 2016; 65(1):100–11. Tee YS, Fang HY, Kuo IM, Lin YS, Huang SF, Yu MC. Serial evaluation of the SOFA score is reliable for predicting mortality in acute severe pancreatitis. Med (United States). 2018; 97(7):1–6. Yokoe M, Takada T, Mayumi T, et al. Japanese guidelines for the management of acute pancreatitis: japanese guidelines 2015. Journal of Hepato-Biliary-Pancreatic Sciences. 2015; 22(6):405–432. doi: 10.1002/jhbp. Zhu L, Lu J, Yang J, et al. Early-phase peritoneal drainage and lavage in a rat model of severe acute pancreatitis. Surgery Today. 2016; 46(3): 371–378. doi: 10.1007/s00595-015-1172-9.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №1(71), 2020 рік , 069-072 сторінки, код УДК 616.381-002.1-06:616.37-002.1:617-089
DOI	10.26724/2079-8334-2020-1-71-69-72