C. C. Левенець, Н. М. Горобець, Г. Д. Кіржнер, В. Є. Сабадаш

МІКРОФЛОРА КИШКІВНИКА У ДІТЕЙ З ДИТЯЧОЮ КОЛЬКОЮ

---

Про автора:	C. C. Левенець, Н. М. Горобець, Г. Д. Кіржнер, В. Є. Сабадаш
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Функціональні шлунково-кишкові розлади, до яких відноситься дитяча колька, є найпоширенішим станом серед дітей перших місяців життя. Зазвичай, до цього розладу застосовують «правило трьох»: кольки з’являються, приблизно, через 3 тижні життя, тривають до трьох годин на добу і припиняються у віці три місяці. Діагноз встановлюють згідно критеріїв ІІІ Римського консенсусу. Кольки можуть дуже сильно виснажувати дитину, тому з’ясування їх механізму є актуальним. Одним з можливих механізмів, який може бути патогенетично причетним до виникнення дитячої кольки, на даний час розглядаються зміни в мікрофлорі кишківника. Метою дослідження було вивчення мікробіому кишківника у дітей з дитячою колькою. Обстежено мікрофлору товстої кишки у 57 пацієнтів з дитячою колькою віком від 1 до 5 місяців. Встановлено, що у дітей з колькою спостерігається порушення в мікробіомі кишківника, що виявляється у зменшенні кількості облігатних анаеробів та збільшенні росту факультативних анаеробів типу Proteobacteria, переважно членів родини Enterobacteriaceae, збільшенні кількості мікроорганізмів типу Firmicutes, особливо родини Staphylococcaceae та збільшення кількості грибів роду Candida. Мікробіом кишківника у дітей з інфантильною колькою характеризувався збільшенням кількості грамнегативних (К. pneumoniae) та грампозитивних (S. aureus) умовно - патогенних мікроорганізмів. Гриби роду Candida (С.albicans) і золотистий стафілокок (S. aureus) були найпоширенішими збудниками, що колонізували кишківник. Серед спільнот, які контамінували кишківник, переважали три - та двокомпонентні асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів та грибів. Найчастіше гриби роду Candida утворювали асоціації із S. aureus, K. pneumoniae та E. faecalis. Поява в мікробіомі кишківника у дітей з колькою умовно - патогенної флори, культивування якої відбувається в нейтральних або кислих середовищах (гриби роду Candida, ентерогеморагічна кишкова паличка) та зменшення кількості представників мікрофлори, яка виробляє органічні кислоти (комменсальна E.coli, лактобактерія та біфідумфлора), є опосередкованим свідченням зміщення редокс-потенціалу кишківника в кислу сторону.
Ключові слова	дитяча колька, мікробіом кишківника, умовно - патогенні мікроорганізми, гриби роду Candida, редокс-потенціал кишківника
Список цитованої літератури	Anganova EV, Dytsyfnina AV, Savilov ED. Bacterii roda Klebsiella v etiologizheskoy structure bacterialnych OKI: otsenka ikh patogennosti na urovne feno– i genotipa. Epidemiologia i vaktsinoprofilaktika. 2011; 6 (61): 62–65 [in Russian]. Antonyan AA, Horbunova EA. Osobennosti mezhmikrobnych vzaimootnosheniy mikroflory tolstogo kishechnika. Mezhdynarodnyi studencheskiy vestnik. 2018;1: 23–23. [in Russian]. Glushanova NA, Blinov AI, Alekseeva NB. Bakterialnye bioplenki v infektsionnoy patologii. Meditsina v Kuzbasse. Spetsvypusk. 2015; 2: 30–35. [in Russian]. Dzhafarov MM, Ganbarov KG. Otnosheniye molochnokislych bacteriy k sakharam. Aktualnye voprosy v nauzchnoy rabote i obrazovatelnoy deyatelnosti. 2015; 39–40. [in Russian]. Khyzhnyak, OS. Rozrobka skladu ta biotekhnolohiyi otrymannya kompleksnoho probiotychnoho preparatu [dysertatsiya]. Kharkiv; 2017. 25 s [in Ukrainian] Khyzhnyak OS, Krasnopolskyi YM. Biotekhnolohichni aspekty otrymannya kompleksnoho preparatu, yakyi mistyt rizni shtamy probiotychnykh kultur. Visnyk NTU “KhPI”. 2013; 4: 113–120. [in Ukrainian] http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4138 Shulyak BF. Enterohemorragicheskie shtamy Е. Coli. Almanakh klinicheskoy meditsiny. 2011; 25: 72 – 6. [in Russian] Camilleri M, Park SY, Scarpato E, Staiano A. Exploring Hypotheses and Rationale for Causes of InfantileColic. Neurogastroenterol Motil. 2017 Feb; 29(2):10.1111/nmo.12943. DOI: 10.1111/nmo.12943 Drossman DA. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features, and Rome IV. Gastroenterology. 2016; 150: 1262–1279.DOI: 10.1053/j.gastro.2016.02.032 Goodfellow M, Whitman W. Bergey's manual of systematic bacteriology. 2012; 432 p. Guyton AC, Hall J.E. Guyton Hall Textbook of Medical Physiology. 2018: Issue 2. 1273 p. Jandhyala SM. Role of the normal gut microbiota. World J Gastroenterol. 2015 Aug 7; 21(29): 8787–8803. doi: 10.3748/wjg.v21.i29.8787 Mokoena, M. P. Lactic acid bacteria and their bacteriocins: Classification, biosynthesis and applications against uropathogens: A mini-review. Molecules. 2017; 22(8): 1255. https://doi.org/10.3390/molecules22081255 Nightingale S.,Sharma А. Functional gastrointestinal disorders in children: What is new? Journal of Paediatrics of Child Health. 2020 November;56(11) : 1724–1730. https://doi.org/10.1111/jpc.14857 Pärtty A, Kalliomäki M, Salminen S, Isolauri E. Infantile Colic Is Associated With Low-grade Systemic Inflammation. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2017; 64, 5: 691–695. DOI: 10.1097/MPG.0000000000001340
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №3(77), 2021 рік , 087-090 сторінки, код УДК 612. 336.3 – 02:616.34 - 009.74] – 053.2
DOI	10.26724/2079-8334-2021-3-77-87-90