В. Ф. Макєєв, О. Д. Телішевська, М. Ю. Михайлевич

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ АНАМНЕЗУ В ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ РОЗЛАДІВ

---

Про автора:	В. Ф. Макєєв, О. Д. Телішевська, М. Ю. Михайлевич
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Незважаючи на те, що вивченню проблеми скронево-нижньощелепних розладів присвячена значна кількість досліджень, до цього часу питання етіології та патогенезу залишаються не до кінця з’ясованими. Метою нашого дослідження було визначити фактори з анамнестичних даних хворих, що можливо впливають на появу та розвиток скронево-нижньощелепних розладів. Матеріалом дослідження було 178 осіб з підозрою на скронево-нижньощелепні розлади, що пройшли комплекс обстежень, який включав ретельний збір скарг і анамнезу, клінічну частину та додаткові методи обстеження. Отримані дані вносилися у спеціально розроблену карту обстеження з переводом її в електронний варіант. За анамнестичними даними хворих здійснений аналіз щодо можливих чинників, які могли б провокувати розвиток скронево-нижньощелепних розладів. Серед найбільш поширених можливих стоматологічних чинників розвитку СНР слід зазначити наступні: інтубаційний наркоз за останній рік – 11.3 %; травматичне видалення 8-х зубів – 10.7 %; ортодонтичне лікування брекетами – 12.0 %; ортодонтичне лікування пластинкою – 11.3 %; попереднє незнімне протезування – 10.7 %; попереднє лікування скронево-нижньощелепних розладів – 10.7 %. Однак після здійснення порівняльного аналізу між основною групою і групою порівняння, у відсотковому відношенні нами не виявлено статистично значущих відмінностей (р>0,05) між показниками означених груп, що за нашими дослідженнями свідчить про недостовірність цих чинників відносно можливого впливу на розвиток СНР. Серед найбільш поширених можливих загальних чинників розвитку СНР слід зазначити наступні: сидяча робота – 69.4 %; головний біль напруги – 37.3 %; заняття спортом – 20.1 %; бруксизм – 16.0 %; надмірне стирання зубів – 22.7 %. Однак після здійснення порівняльного аналізу між основною групою і групою порівняння, у відсотковому відношенні у нашому дослідженні не виявлено статистично значущих відмінностей між показниками означених груп ( р> 0,05), крім такої ознаки як «бруксизм». Інші можливі фактори розвитку скронево-нижньощелепних розладів за нашим дослідженням виявилися статистично недостовірними. Серед чинників, які можливо впливають на розвиток скронево-нижньощелепних розладів нами виділені наступні: черепно-мозкова травма (ЧМТ) – 9.6 %; часте лікування у стоматолога – 16.9 %; часті ангіни – 19.1 % та наявність herpes zoster у 17.4 % осіб. Отже, можливо припустити, що до порушень у скронево-нижньощелепному суглобі могли призвести певні хвороби, проте не можна відкидати ізольовані порушення в суглобах. Можливе також взаємне підсилення факторів ризику скронево-нижньощелепних розладів. Детальне вивчення впливу анамнезу на діагностику та диференційну діагностику скронево-нижньощелепних розладів залишається відкритим та потребує подальщих досліджень.
Ключові слова	фактори ризику скронево-нижньощелепних розладів, супутні загальносоматичні захворювання, супутні стоматологічні захворювання, перенесені захворювання
Список цитованої літератури	Avetikov DS, Ivanytska OS, Rybalov OV. Kompleksnyi pidkhid do vyboru metodiv obstezhennia patsiientiv iz bolovoiu dysfunktsiieiu skronevo – nyzhnoshchelepnoho suhlobu yak umova efektyvnoho yikh likuvannia. Aktualni problemy suchasnoi stomatolohii. 2015;13,29(42):15-8. [In Ukrainian] Kutsevlyak VI, Boyan AM. Sistematizatsiya etiopatogeneticheskikh faktorov razvitiya myishechno-sustavnoy disfunktsii visochno-nizhnechelyustnogo sustava. Scientific Journal “ScienceRise: Medical Science”. 2018; 6(26):62–67. [In Russian] Makieiev VF, Telishevska UD, Telishevska OD, Mykhailevych MYu. Rol i znachennia syndromu Kostena v dysfunktsionalnykh stanakh skronevo-nyzhnoshchelepnykh suhlobiv. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2020; 3:34–9. [In Ukrainian] Melnyk VL, Shevchenko VK, Sylenko YuI. Mistse syndromu dysfunktsii skronevo-nyzhnoshchelepnoho suhloba sered bolovykh syndromiv oblychchia. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2018; 1:79–82. [In Ukrainian] Telishevska UD. Pereneseni ta suputni patolohii, yaki mozhut buty faktoramy ryzyku skronevo – nyzhnoshchelepnykh rozladiv. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2014;2:62–4. [In Ukrainian] Alonso-Royo R, Sánchez-Torrelo, CM, Ibáñez-Vera AJ, Zagalaz-Anula N, Castellote-Caballero Y, Obrero-Gaitán E, Rodríguez-Almagro D, Lomas-Vega R. Validity and Reliability of the Helkimo Clinical Dysfunction Index for the Diagnosis of Temporomandibular Disorders. Diagnostics. 2021;11:472. https:// doi.org/10.3390/diagnostics11030472. Crincoli V, Anelli MG, Quercia E, Piancino MG, Di Comite M. Temporomandibular Disorders and Oral Features in Early Rheumatoid Arthritis Patients: An Observational Study. Int J Med Sci. 2019;16(2):253–263. doi: 10.7150/ijms.28361. PMID: 30745806; PMCID: PMC6367523. Gauer RL, Semidey MJ. Diagnosis and treatment of temporomandibular disorders. Am Fam Physician. 2015 Mar 15;91(6):378–86. PMID: 25822556. Manfredini D, Ahlberg J, Aarab G, Bracci A, Durham J, Ettlin D, Gallo LM, Koutris M, Wetselaar P, Svensson P, Lobbezoo F. Towards a Standardized Tool for the Assessment of Bruxism (STAB) – Overview and general remarks of a multidimensional bruxism evaluation system. J Oral Rehabil. 2020 May;47(5):549–556. doi: 10.1111/joor.12938. Epub 2020 Feb 17. PMID: 31999846. Manfredini D, Lombardo L, Siciliani G. Temporomandibular disorders and dental occlusion. A systematic review of association studies: end of an era?. Journal of Oral Rehabilitation. 2017; 44:908-923. DOI: 10.1111/joor.12531. PMID: 28600812. Okeson J, Porto FB, Furquim BD, Feu D, Sato F, Cardinal L. An interview with Jeffrey Okeson. Dental Press J Orthod. 2018 Nov – Dec; 23(6):30–39. doi: 10.1590/2177–6709.23.6.030–039.int. PMID: 30672983; PMCID: PMC6340200.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №3(77), 2021 рік , 111-116 сторінки, код УДК 616.724–008.1–079.4
DOI	10.26724/2079-8334-2021-3-77-111-116