Г. В. Невойт, М. М. Потяженко, О. П. Мінцер

СИСТЕМНІ ЗАЛЕЖНОСТІ ЗМІН СКЛАДУ ТІЛА ПРИ ПРОГРЕСУВАННІ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

---

Про автора:	Г. В. Невойт, М. М. Потяженко, О. П. Мінцер
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	У статті представлені практичні питання оцінки значення клінічного використання інструментальної імпедансометрії для визначення складу тіла як об’єктивного відображення наслідку ведення способу життя пацієнтів. Мета дослідження – визначити клініко-патогенетичні особливості перебігу неінфекційних захворювань за результатами інструментальної імпедансометрії та вдосконалити підходи до ведення коморбідних хворих на неінфекційні захворювання на першому та другому етапах надання терапевтичної допомоги. Відкрите, нерандомізоване, контрольоване дослідження було частиною науково-дослідної роботи «Розробка алгоритмів і технологій запровадження здорового способу життя у хворих на неінфекційні захворювання на підставі вивчення функціонального статусу» (номер держреєстрації 0121U108237, УДК 613:616-056-06:616.1/9-03), яка виконувалась на базі навчально-практичного центру біофотоніки і валеології кафедри внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів навчально-наукового інституту післядипломної освіти Української медичної стоматологічної академії (з 01.05.2021 року – Полтавський державний медичний університет) та фізіотерапевтичного відділення комунальне підприємство «Обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради. Було досліджено групи функціонально здорових осіб – професійних спортсменів і не спортсменів (контрольні 1 та 2), групи хворих із неінфекційними захворюваннями без серцево-судинної патології (група 1), із серцево-судинною патологією без ускладнення серцево-судинного континууму (група 2) та із ускладненням (групи 3 і 4), при цьому групу 4 складали хворі у підгострому періоді інфаркту міокарду. За результатами дослідження було встановлено, що коморбідність являється характерологічною особливістю неінфекційних захворювань і вірогідно збільшується із віком хворих, прогресуванням серцево-судинного континууму. Була підтверджена існуюча системна залежність розладів жирового обміну і прогресування серцево-судинного континууму: за результатами імпендансометрії виявлені динаміка зростання кількості випадків розладів жирового обміну і їх ступеню у групах дослідження; при цьому кількість осіб із вісцеральним ожирінням збільшувалась при прогресуванні серцево-судинного континууму і коморбідності. Так було верифіковане передожиріння за відсотковим вмістом жиру у 12(17 %), ожиріння у 26(37 %) осіб групи 1, у 21(31 %) і 34(48 %) осіб групи 2, у 14(20 %) і 41(56 %) осіб групи 3, у 15(35 %) і 22(51 %) осіб групи 4 відповідно. Була виявлена невідповідність до норми складу тіла за відсотковим вмістом м’язів у 92(83 %) функціонально здорових неспортсменів, а також у 60(85 %) осіб групи 1, у 60(91 %) осіб групи 2, 64(89 %) осіб групи 3, 38(88 %) осіб групи 4 відповідно із прямо пропорційною динамікою зростання дефіциту м’язової маси до прогресування серцево-судинного континууму. Відсотковий вміст м’язів у хворих на неінфекційні захворювання був нижчий за вікові гендерні норми і вірогідно менший від груп контролю. Дослідження кореляційних зав’язків відсоткового вмісту м’язів із іншими показниками складу тіла за результатами імпендансометрії у хворих на неінфекційні захворювання в залежності від коморбідності і серцево-судинного континууму довело наявність тісного зв’язку із будовою тіла, жировим обміном і прогресуванням неінфекційних захворювань. На підставі оцінки параметрів імпедансометрії були зроблені висновки про наявність системних залежностей складу тіла при прогресуванні неінфекційних захворювань, встановлено суттєве клінічне значення інструментальної імпендансометрії в обстеженні пацієнтів, а також вперше запропоновано у якості нового раннього предиктору виникнення неінфекційних захворювань здійснювати оцінку відсоткового вмісту м’язів.
Ключові слова	неінфекційні захворювання, клінічне об'єктивне обстеження, імпедансометрія складу тіла, ожиріння, відсотковий вміст м’язів
Список цитованої літератури	Kruglyy stil Verkhovnoyi Rady na temu “Peremogty smert: klyuchovi chynnyky, shcho vplyvayut na tryvalist zhyttya ukrayintsiv” vid 10 chervnya 2019 roku. [Internet]. 2019 [tsytovano 2019 Ver 25]. Available from: https://rada.gov.ua/print/172805.html. [in Ukraine] Sumin A.N., Olejnik P.A., Bezdenezhnyh A.V. Sostojanie skeletnyh myshc u bolnykh stabilnoy ishemicheskoy boleznyu serdca: klinicheskoe znachenie, assotsiirovannye faktory. Kardiovaskulyarnaya terapiya i profilaktika. 2020; 19 (1): 24–31. DOI: 10.15829/1728-8800-2019-895 [in Rusiane] Almada AE, Wagers AJ. Molecular circuitry of stem cell fate in skeletal muscle regeneration, ageing and disease. Nat Rev Mol Cell Biol. 2016; 17: 267–279. DOI: 10.1038/nrm.2016.7 Ballesteros-Pomar M, Calleja-Fernández A, Diez-Rodríguez R, Vidal-Casariego A, Blanco-Suárez M. et al. Comparison of different body composition mesurements in severely obese patients in the clinical setting. Nutr Hosp. 2012; 27 (5): 1626–1630. DOI: 10.3305/nh.2012.27.5.5989 Baskin KK, Winders BR, Olson EN. Muscle as a “mediator” of systemic metabolism. Cell Metab. 2015; 21: 237–248. DOI: 10.1016/j.cmet.2014.12.021 BF500 Body Composition Monitor Instruction Manual. Omron Healthcare. 2009, 281–322. Charlson ME, Pompei P, Ales KL, McKenzie CR. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation. J Chron Dis 1987; 40 (5): 373–383. Dzau VJ, Braunwald E Resolved and unresolved issues in the prevention and treatment of coronary artery disease: a workshop consensus statement. Am Heart J. 1991; 121: 1244–1263. DOI: 10.1016/0002-8703 (91)90694-d Khalil SF, Mohktar MS, Ibrahim F. The theory and fundamentals of bioimpedance analysis in clinical status monitoring and diagnosis of diseases. Sensors (Basel). 2014; 14 (6): 10895–10928. DOI:10.3390/s140610895 Lee YH, Lee JD, Kang DR, Hong J, Lee J.-M. Bioelectrical impedance analysis values as markers to predict severity in critically ill patients. J Crit Care. 2017; 40:103–107. DOI: 10.1016/j.jcrc.2017.03.013 Linn B.S., Linn M.W., Gurel L. Cumulative illness rating scale. J Amer Geriatr Soc. 1968; 16: 622–626. Lukaski HC, Kyle UG, Kondrup J. Assessment of adult malnutrition and prognosis with bioelectrical impedance analysis: phase angle and impedance ratio. Curr Opin Clin. Nutr Metab Care. 2017; 20: 330–39. DOI: 10.1097/MCO.0000000000000387 Mintser OP, Potiazhenko MM, Nevoit GV. Evaluation of the human bioelectromagnetic field in medicine: the development of methodology and prospects are at the present scientific stage. Wiadomości Lekarskie, 2019; 5, II: 1117–1121. DOI:10.36740/WLek201905231 Mundi M, Patel J, Martindale R. Body Composition Technology. Nutrition in Clinical Practice. 2019; 34 (1): 48–58. DOI: 10.1002/ncp.10230 Pedersen BK, Febbraio MA. Muscles, exercise and obesity: skeletal muscle as a secretory organ. Nat Rev Endocrinol. 2012; 8: 457–465. DOI: 10.1038/ nrendo.2012.49
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №3(77), 2021 рік , 132-137 сторінки, код УДК 616-092-071
DOI	10.26724/2079-8334-2021-3-77-132-137