Стаття
ІМУНОМОНІТОРИНГ ДЕНДРИТНО-КЛІТИННОЇ ПРОТИПУХЛИННОЇ ВАКЦИНИ У ХВОРИХ НА ГЛІОБЛАСТОМУ
Про автора: | О. В. Скачкова, О. І. Горбач, Н. М. Храновська, О. Я. Главацький, Г. В. Хмельницький, І. М. Шуба, М. М. Шевельов, О. В. Земскова |
Рубрика | КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА |
Тип статті | Наукова стаття |
Анотація | Гліобластома – найбільш розповсюджена і агресивна форма пухлин мозку, яка становить до 52 % первинних пухлин мозку і до 20 % всіх внутрішньочерепних пухлин. Стандартне лікування, що включає хірургічне видалення пухлини в максимально можливому об’ємі з наступним хіміопроменевим лікуванням і ад’ювантною терапією темозоломідом, забезпечує дворічну виживаність лише у чверті хворих на гліобластому, а не проживають і одного року з числа перше виявлених – 46,7 %. Одним із перспективних напрямків, з яким пов’язують надії на підвищення ефективності лікування хворих на гліобластому, є імунотерапія. Дія такої спрямована на індукцію системної імунної відповіді та зменшення стану імуносупресії, яка виникає в наслідок росту пухлини. Найбільш перспективним напрямком імунотерапії в онкології є створення протипухлинних вакцин, що здатні індукувати імунну відповідь, як проти первинної пухлини, так і проти метастазів. Метою роботи було визначити найбільш інформативні імунологічні критерії ефективності імунотерапії на основі дендритних клітин (дендритно-клітинна вакцина (ДКВ)) у хворих на гліобластому. У дослідження було залучено 20 хворих на гліобластому (12 чоловіків та 8 жінок; на момент проведення першої ДК-вакцинації вік хворих складав 27-70 років). ДКВ призначали в ад’ювантному режимі, після хіміопроменевого лікування. Кількість ДК на одне введення складала (2,0-5,0)х106. ДК вводили внутрішньошкірно паравертебрально. Усім хворим проводили 5 ін'єкцій з періодичністю 1 раз на місяць. Також в дослідженні були використані показники 15 практично здорових людей. Встановлено, що проведення ДКВ значно не впливає на зміни у кількісних показниках основних популяцій периферичної крові (Т-, В- та НК-лімфоцитів) у хворих на гліобластому. Кількість активованих лімфоцитів із фенотипом CD3+HLA+ та CD38+ у хворих на гліобластому була достовірно вище значень практично здорових людей (p< 0.05). Кількість супресорних клітин MDSC та Т-рег (CD4+25+127- лімфоцитів) у хворих на гліобластому значно перевищувала показники практично здорових людей (p< 0.05). Проведення ДКВ сприяло їх нормалізації. За допомогою ROC-аналізу встановлено 3 статистично значимих біомаркера: відносна кількість CD38+-лімфоцитів до проведення ДКВ (порогове значення ≤55,0 %); відносна кількість CD3+HLA+-лімфоцитів після ДКВ (порогове значення >8 %) та відносна кількість Т-reg клітин CD4+CD25+CD127 до та після проведення ДКВ (порогове значення >4,55 %). Одержані результати дозволяють рекомендувати дані показники для застосування в якості імунологічних критеріїв ефективності ДКВ у хворих на гліобластому. |
Ключові слова | імуномониторінг, дендритні клітини, гліобластома, імунологічні критерії |
Список цитованої літератури |
|
Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №3(77), 2021 рік , 152-157 сторінки, код УДК 616-006.484.04:615.277.3 |
DOI | 10.26724/2079-8334-2021-3-77-152-157 |