English Українська
  • Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

  • Стаття
    В. В. Никифоров

    БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ ЗОЛОТИСТИХ ВОДОРОСТЕЙ (CHRYSOPHYTA) ГІРСЬКОГО КРИМУ Й УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ


    Про автора: В. В. Никифоров
    Рубрика БІОЛОГІЯ
    Тип статті Наукова стаття
    Анотація Таксономічний спектр золотистих водоростей Гірського Криму (ГК) та Українських Карпат (УК) досить різноманітний і представлений 144 видами (154 внутрішньовидовими таксонами разом із номенклатурним типом виду), які належать до двох класів, п'яти порядків, 13 родин і 37 родів, з яких 76 (84) видів виявлено у водоймах ГК і 108 (118) − УК. У тому числі вперше для альгофлори України наведено 82 (90) види. Три види описані як нові для науки таксони (Dinobryon emoriens, Kephyrion perforatum, Mallomonas montana). За винятком 14 видів, раніше відомих для ГК (4) і УК (10 (12)), інші є новими для досліджуваних регіонів. Систематична структура регіональних флор Chrysophyta має ряд схожих рис і характеризується вираженим переважанням представників двох порядків Chromulinales і Ochromonadales (94 %), або родин Synuraceae, Dinobryonaceae, Chrysococcacea (80,5 %). Певна схожість систематичної структури золотистих водоростей досліджуваних фізико-географічних областей проявляється на рівні восьми домінуючих родів Synura, Dinobryon, Chromulina, Kephyrion, Chrysococcus, Ochromonas, Mallomonas і Pseudokephyrion. Наявність у даних флорах великого числа одинично представлених видів (60,6 % для ГК і 55,9 % для УК) свідчить про високий рівень специфічності їх видового складу. Встановлено особливості кожної фізико-географічної області, що проявляється в наявності характерного комплексу хрізофітів для кожної з них. Виявлено високий рівень статистичної спорідненості флор золотистих водоростей Українських Карпат і Карпат, розташованих за кордоном (на території Чехії, Словаччини, Польщі та Румунії) (коефіцієнт Кендела КК = 0,82). Незначне переважання подібності над відмінністю виявлено при порівнянні регіональних флор ГК з українськими і зарубіжними Карпатами (КК = 0,72 і 0,69 відповідно). Найбільшу подібність мають систематичні структури хрізофітів Закарпаття і Південного макросхилу Кримських гір (КК = 0,86), а також Карпат і Північного макросхилу ГК (КК = 0,86). Встановлено, що більше відмінностей між альгофлорами спостерігається при їх порівнянні у зональному напрямку, ніж меридіональному. Найбільш своєрідною і відокремленої по відношенню до інших є флора Chrysophyta Карпат як фізико-географічної області УК. Розподіл золотистих водоростей у водоймах різного типу здійснюється нерівномірно. Число видів цієї групи водоростей зменшується в такій послідовності: ставки і водосховища (70) → озера (27) → річки і струмки (15) для ГК і болота (66) → озера (55) → ставки і водосховища (52) → річки і струмки (25) → для УК. Найбільш різноманітно хрізофіти представлені планктонними формами (69,8 %), що зумовлено переважанням монадного типу морфологічної структури талому. Значно менше (25,3 %) виявлено видів, що ведуть прикріплений спосіб життя (перифітон). Незначне число видів виявлено у дна (фітобентос − 7,7 %) і у поверхневій плівці води (фітонейстон − 4,9 %). Аналіз сезонної динаміки видового складу і чисельності золотистих водоростей показав, що більшість виявлених видів є типовими кріофітами і досягають піку вегетації у період холодних сезонів: кінець осені − зима − початок весни. Виняток становлять космополітні представники роду Dinobryon, які зазвичай утворюють фітопланктон майже у всіх типах водних екосистем. Поширення і розподіл представників відділу Chrysophyta на досліджуваних територіях не є рівномірним. Значна частина виявлених видів є вузько локалізованою, у тому числі 25,3 % зареєстровано тільки у водоймах УК, а 17,8 % − ГК. П'ята частина видів (20 %) зустрічається на всій території регіонів дослідження. Серед них домінують представники родів Dinobryon і Chrysococcus (Кт = 4,79 і 6,62 відповідно).
    Ключові слова хрізофіти, біорізноманіття, альгофлора, видовий склад, систематична структура, аутекологія
    Список цитованої літератури
    • Nykyforov VV. Novyie nahodki Chrysophyta iz Gornogo Kryma. Algology. 1992. 2(1). 65−70 [in Russian]
    • Nykyforov VV. Novyie nahodki Chrysophyta iz Ukrainskih Karpat. Algology. 1993; 3(3), 67−69 [in Russian]
    • Olar OI, Mykytjuk OJu, Fediv VI. Suchasni metody mikroskopiyi v biolohiyi i medytsyni. Klinichna ta eksperymentalna patolohiya. ХІІІ. 2(48). 2014. 212−217 [in Ukrainian]
    • Bourrelly P. Les Algues d‘eau douce. Initiation à la systématique. Tome II: Les Algues jaunes et brunes Chrysophycées, Phéophycés, Xanthophycées et Diatomées. Paris. Société Nouvelledes Éditions Boubée. 1968. 517.
    • Korneva LG, Solovyeva VV. Golden Algae (Chrysophyta) in Plankton of the VolgaRiver Reservoirs: Taxonomic Structure, Dynamics of Diversity, and Abundance. Inland Water Biology. 2017. 10(2). 168−175. doi:10.1134/S1995082917020067.
    • Kornprobst JM. Chrysophyceae, Raphidophyceae, Haptophyceae. Photosynthetic Eukaryotes. 2014. 7(3). 191−193.
    • Molotti M., Cantonati M., Thies H., Hansen C. Flagellate algae (Chrysophyceae, Dinophyceae, Cryptophyceae) in 48 high mountain lakes of the Northern and Southern slope of the Eastern Alps: biodiversity, taxa distribution and their driving variables. Hydrobiologia. 2003; 502 (1). 331−348.
    • Škaloud P, Škaloudová M, Pichrtová M, Němcová Y, Kreidlová J, Pusztai M. A database on distribution and ecology of silica-scaled chrysophytes in Europe. Nova Hedwigia. [cited 2020]. 142. 141-146. Available from: www.chrysophytes.eu.
    • Soróczki-pintér É, Pla-rabes S, Magyari EK, Stenger-Kovács C, Buczkó K. Late Quaternary Chrysophycean stomatocysts in a Southern Carpathian mountain lake, including the description of new forms (Romania). 2014. 170. 3(26). 169−186.
    • Starmach K. Chrysophyceae und Haptophyceae (Süßwasserflora von Mitteleuropa, begründet von A. Pascher, Band 1. Journal of Basic Microbiology. 1985. 25 (10). 515.
    • The applications and practical uses of scanning electron microscopes. Availablt at: https://www.atascientific.com.au/sem-imaging-applications-practical-uses-scanning-electron-microscopes/
    Публікація статті «Світ Медицини та Біології» №3(77), 2021 рік , 259-265 сторінки, код УДК 582.261(234.86)(292.451/454)
    DOI 10.26724/2079-8334-2021-3-77-259-265