English Українська
  • Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

  • Стаття
    Ю. В. Тесленко, Л. О. М'якінькова, М. М. Тесленко

    ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДУ


    Про автора: Ю. В. Тесленко, Л. О. М'якінькова, М. М. Тесленко
    Рубрика КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
    Тип статті Наукова стаття
    Анотація Перенесений інфаркт міокарда, потребує включення в програму лікування кардіологічної реабілітації, як складової вторинної профілактики. Досліджували реабілітаційний потенціал у хворих на інфаркт міокарда за математичною моделлю що включала показники госпітальної летальності, реперфузії міокарду, тривоги та депресії, скоротливості міокарда, коморбідності та догоспітальної фізичної активності. Індивідуальна програма реабілітації за рівнем реабілітаційного потенціалу сприяла ранньому розширенню рухового режиму до палатного у хворих дослідної групи за 2,83±0,13 дні у порівнянні з 3,57±0,14 дні в групі контролю, показник базової ЧСС склав 73,2±1,72 уд./хвилину, та 78,4±1,13 уд./хвилину відповідно. За результатами субмаксимального тестування освоєна відстань в дослідній групі 694,7±38,4 м, в контрольній групі – 584,2±40,7 м. (p˂0,05). Оцінка реабілітаційного потенціалу забезпечує визначення оптимальних термінів та методів кардіологічної реабілітації.
    Ключові слова інфаркт міокарда, кардіологічна реабілітація, реабілітаційний потенціал, іммобілізаційний синдром, гострий коронарний синдром
    Список цитованої літератури
    • Belkin AA. Sindrom posledstviy intensivnoy terapii (PIT–sindrom). Vestnik intensivnoy terapii imeni A.I. Saltanova. 2018;2:12–23. DOI: 10.21320/1818-474X-2018-2-12-23 [in Russian]
    • Misyura OF, Shestakov VN, Zobenko IA. Organizacionnye osnovy kardioreabilitatsii. CardioSomatika. 2018;9(4):11–16. DOI: 10.26442/22217185.2018.4.000012 [in Russian]
    • Misyura OF, Shestakov VN, Zobenko IA, Karpuhin AV. Kardiologicheskaya reabilitatsiya. SPb: SpecLit; 2016. 271 c. [in Russian]
    • Teslenko IU, Teslenko M, Katerenchuk I. Fizychna ta reabilitatsiyna medytsyna v Ukrayini: osnovni pryntsypy ta napriamky, shliakhy udoskonalennia reabilitatsiinoi dopomohy. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2(151):58–63. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-58-63 [in Ukrainian]
    • Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrennoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) ta tretynnoyi (vysokospetsializovanoi) medychnoyi dopomohy ta medychnoyi reabilitatsii pry hostromu koronarnomu syndromi z elevatsiyeyu sehmenta ST. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovya Ukrayiny vid 14.09.2021 za № 1936. Dostupno na: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/2021_1936_ykpmd_gkszelev.pdf [in Ukrainian]
    • Shved MI, Levytska LV. Suchasni tekhnolohiyi ta metody kardioreabilitatsiyi. Kyiv: Vydavnychyi dim Medknyha; 2016. 144 s. [in Ukrainian]
    • Alnasser SM, Huang W, Gore JM, Steg PG, Eagle KA, Anderson FA, et al. Late Consequences of Acute Coronary Syndromes: Global Registry of Acute Coronary Events (GRACE) Follow–up. Am J Med. 2015;128:766–775. DOI: 10.1016/j.amjmed.2014.12.007.
    • Anderson L, Thompson DR, Oldridge N, Zwisler AD, Rees K, Martin N. Exercise–based cardiac rehabilitation for coronary heart disease. The Cochrane database of systematic reviews. 2016;1:180‒186. DOI: 10.1016/j.jacc.2015.10.044.
    • Berg SK, Thorup CB, Borregaard B, Christensen AV, Thrysoee L, Rasmussen TB, et al. Patient–reported outcomes are independent predictors of one–year mortality and cardiac events across cardiac diagnoses: findings from the national DenHeart survey. Eur J Prev Cardiol. 2019;26:624–637. DOI: 10.1177/2047487318769766.
    • Cowley A, Goldberg SE, Gordon AL. Exploring rehabilitation potential in older people living with frailty: a qualitative focus group study. BMC Geriatr 2021;21:165‒178. Dostupno na: https://doi.org/10.1186/s12877–021–02107–y DOI.org/10.1186/s12877-021-02107-y
    • Goldfarb M, Semsar–Kazerooni K, Morais JA, Dima D. Early Mobilization in Older Adults with Acute Cardiovascular Disease. Age Ageing. 2020;Nov;28:253‒287. DOI: 10.1093/ageing/afaa253.
    • Lebeau R, Serri K, Lorenzo MD, Sauvé C, Le VHV, Soulières V, et al. Assessment of LVEF using a new 16–segment wall motion score in echocardiography. Echo research and practice. 2018;5(2):63‒69. DOI: 10.1530/ERP-18-0006.
    • Lee C, Lee SC, Shin YS, Park S, Won KB, Ann SH, Ko EJ. Severity, Progress, and Related Factors of Mood Disorders in Patients with Coronary Artery Disease: A Retrospective Study. Healthcare (Basel). 2020;Dec 16;8(4):568‒587. DOI: 10.3390/healthcare8040568.
    • Munir H, Fromowitz J, Goldfarb M. Early mobilization post–myocardial infarction: A scoping review. PLoS One. 2020; Aug 17; 15(8):237‒266. DOI: 10.1371/journal.pone.0237866.
    • Semsar–Kazerooni K, Dima D, Valiquette J, Berube–Dufour J, Goldfarb M. Early Mobilization in People With Acute Cardiovascular Disease. Can J Cardiol. 2021;Feb; 37(2):232‒240. DOI: 10.1016/j.cjca.2020.03.038.
    Публікація статті «Світ Медицини та Біології» №4(78), 2021 рік , 166-171 сторінки, код УДК 616.127–005.8–071
    DOI 10.26724/2079-8334-2021-4-78-166-171