| Про автора: |
О. М. Біловол, I. I. Князькова, Т. В. Фролова, Н. В. Кузьмінова, В. О. Барбашова, В. П. Старенький, М. В. Богун |
| Рубрика |
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА |
| Тип статті |
Наукова стаття |
| Анотація |
Обстежено 60 жінок віком (середній вік 62,7±3,8 років) з артеріальною гіпертензією II стадії, 2 ступеня та постменопаузальним остеопорозом за даними остеоденситометрії, які не приймали регулярну антигіпертензивну терапію. Після реєстрації вихідних даних 30 пацієнткам (1 група) призначали терапію артеріальної гіпертезії комбінацією лізиноприлу 10–20 мг та індапаміду 2,5 мг на добу та 30 пацієнткам (2 група) – лізиноприл 10–20 мг плюс гідрохлортіазид 12,5 мг на добу протягом 12 тижнів. Контрольну групу склали 20 практично здорових жінок. Усім обстеженим особам проведено клініко-лабораторне обстеження згідно протоколам обстеження пацієнтів з артеріальною гіпертезією та остеопорозом. Аналіз показників через 12 тижні виявив високу антигіпертензивну ефективність обох схем лікування. У пацієнток з артеріальною гіпертензією та постменопаузальним остеопрозом за даними офісного вимірювання артеріального тиску та добовим моніторингом артеріального тиску, 12-тижнева терапія комбінацією лізиноприлу плюс індапамід за вираженістю антигіпертензивного ефекту, здатності нормалізації добового профілю артеріального тиску, зниженню показників навантаження тиском достовірно не відрізнялася від терапії лізіноприлом у поєднанні з гідрохлортіазидом. Швидкість поширення пульсової хвилі та рівні центрального аортального тиску (цСАТ та цПТ) за даними аппланаційної тонометрії достовірно більше знижувалися на тлі 12-тижневої терапії лізиноприлом у поєднанні з індапамідом порівняно з комбінацією лізиноприлу з гідрохлортіазидом поряд з хорошою переносимістю в обох лікувальних групах. |
| Ключові слова |
гіпертонічна хвороба,постменопаузальний остеопороз,центральний аортальний тиск,артеріальна ригідність,індапамід |
| Список цитованої літератури |
- Zubach OB, Hryhoryeva NV. 10-richna letalnist u zhinok pislya perelomiv proksymalnoho viddilu stehnovoyi kistky. Bukovynskyy medychnyy visnyk. 2020; 24(3): 28–33. doi: 10.24061/2413-0737.XXIV.3.95.2020.67. [in Ukrainian]
- Ahn E, Lee J, Yong SP, Noh HM, Bo HK. Association between delivery at an advanced maternal age and osteoporosis in elderly Korean women. J Bone Miner Metab. 2015;33:666–73.
- Alon US. The Effects of Diuretics on Mineral and Bone Metabolism. Pediatr Endocrinol Rev. 2018;15(4):291-297.
- Aung K, Htay T. Thiazide diuretics and the risk of hip fracture. Cochrane Database Syst. Rev. 2011;10:Cd005185. doi: 10.1002/14651858.CD005185.pub2.
- Chuang CH, Yang SF, Liao PL, Huang JY, Chan MY, Yeh CB. Association of Thiazide Use in Patients with Hypertension with Overall Fracture Risk: A Population-Based Cohort Study. J Clin Med. 2022;11(12):3304. doi: 10.3390/jcm11123304.
- Kaushal N, Vohora D, Jalali RK, Jha S. Prevalence of osteoporosis and osteopenia in an apparently healthy Indian population – a cross-sectional retrospective study. Osteoporos Sarcopenia. 2018;4(2):53–60.
- Mykhailovska NS, Stetsiuk IO, Kulynych TO, Gorbachova SV, Zhulkevych IV. The interrelationship of bone and cardiovascular remodeling biomarkers and clinical peculiarities of coronary artery disease in postmenopausal women. Reumatologia. 2020;58(3):142–149. doi: 10.5114/reum.2020.96687.
- Rapoport RM, Soleimani M. Mechanism of Thiazide Diuretic Arterial Pressure Reduction: The Search Continues . Front. Pharmacol. 2019. doi.org/10.3389/fphar.2019.00815
- Trujillo H, Caravaca-Fontán F, Caro J, Morales E, Praga M. The Forgotten Antiproteinuric Properties of Diuretics. Am J Nephrol. 2021; 52:435–449. doi.org/10.1159/000517020
- Weaver CM, Alexander DD, Boushey CJ, Dawson-Hughes B, Lappe JM, LeBoff MS, Liu S, Looker AC, Wallace TC, Wang D.D. Calcium plus vitamin D supplementation and risk of fractures: An updated meta-analysis from the National Osteoporosis Foundation. Osteoporos. Int. 2016; 27:367–376. doi: 10.1007/s00198-015-3386-5.
- Wright JM, Musini VM, Gill R. First-line drugs for hypertension. Cochrane Database of Systematic Reviews 2018, Issue 4. Art. No.: CD001841. DOI: 10.1002/14651858.CD001841.pub3
- Ye Z, Lu H, Liu P. Association between essential hypertension and bone mineral density: a systematic review and meta-analysis. Oncotarget. 2017;8(40):68916–68927. doi: 10.18632/oncotarget.20325. PMID: 28978167; PMCID: PMC5620307.
- Zhao Z, Zhang Y, Wang C. et al. Angiotensin II upregulates RANKL/NFATC1 expression in synovial cells from patients with rheumatoid arthritis through the ERK1/2 and JNK pathways. J Orthop Surg Res. 2021:16: 297. doi.org/10.1186/s13018-021-02451-0
- Zhdan VM, Kitura YEM, Kitura OYE, Babanina MYU, Tkachenko MV. Clinical Approaches to Therapy of Arterial Hypertension in Women’s Postmenopaceus. Family Medicine, 2019 (2), 76–79. https://doi.org/10.30841/2307-5112.2.2019.175177
- Zhuoqing H, Kevin Y, Zhihui H, Miaosheng L, Hao W, Zheng T, Baitong C, Chengbiao S, De C, Jinrong X.. Determining the association between hypertension and bone metabolism markers in osteoporotic patients. Medicine. 2021; 100(24): e26276. doi: 10.1097/MD.0000000000026276.
|
| Публікація статті |
«Світ Медицини та Біології» №4(82), 2022 рік
, 026-031 сторінки, код УДК 616.12-008.331.1+616.71-007.234]:616.13-07 |
| DOI |
10.26724/2079-8334-2022-4-82-26-31 |
