English Українська
  • Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Стаття
    Світ Медицини та Біології / №4(82), 2022 / ВПЛИВ РІВНЯ ТРИВОГИ ТА ПЕРЕНЕСЕНОГО COVID-19 НА ЯКІСТЬ СНУ ТА ТЯЖКІСТЬ ІНСОМНІЇ
    Д. І. Бойко, А. І. Животовська, А. М. Скрипніков

    ВПЛИВ РІВНЯ ТРИВОГИ ТА ПЕРЕНЕСЕНОГО COVID-19 НА ЯКІСТЬ СНУ ТА ТЯЖКІСТЬ ІНСОМНІЇ

    Про автора: Д. І. Бойко, А. І. Животовська, А. М. Скрипніков
    Рубрика КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
    Тип статті Наукова стаття
    Анотація На підставі останніх досліджень, нами було висунуто гіпотезу про синергічний вплив тривожних розладів та перенесеного COVID-19 на погіршення якості сну та виникнення безсоння. Метою дослідження було вивчення впливу тривожних розладів, COVID-19 в анамнезі та їх комбінованого впливу на порушення сну. Ми провели дослідження «випадок-контроль», яке охопило 60 осіб, що були розділені на 3 групи залежно від наявності тривожних розладів та COVID-19 в анамнезі протягом останніх 6 місяців. Пацієнти були оцінені за допомогою опитувальника тривожності Бека, Пітсбургського індексу якості сну та Індексу тяжкості безсоння. Нами було виявлено погіршення якості сну та вищу частоту безсоння у пацієнтів, що перехворіли на COVID-19. Поряд з цим супутні тривожні розлади погіршували як якість сну, так і рівень безсоння у цих респондентів. Було визначено, що у пацієнтів з тривожним розладом та перенесеним в анамнезі нижча суб’єктивна оцінка якості сну, вища його латентність та більш виражена добова дисфункція, в той час як пацієнти без в анамнезі мали кращу ефективність сну та нижчу частоту використання снодійних. Виявлено, що тривожні розлади та перенесений COVID-19 мають зв’язок із погіршенням якості сну та більш важким безсонням. Їх поєднання суттєво знижує якість сну та підвищує ступінь безсоння. Ці результати вказують на потенційну роль COVID-19 у посиленні зв’язку між тривогою та розладами сну.
    Ключові слова тривога,розлади настрою,розлади сну,інсомнія,якість сну,COVID-19
    Список цитованої літератури
    • Blake MJ, Trinder JA, Allen NB. Mechanisms underlying the association between insomnia, anxiety, and depression in adolescence: Implications for behavioral sleep interventions. Clin Psychol Rev 2018;63:25–40. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2018.05.006.
    • Boiko DI, Skrypnikov AM, Shkodina AD, Hasan MM, Ashraf GM, Rahman MH. Circadian rhythm disorder and anxiety as mental health complications in post-COVID-19. Environ Sci Pollut Res 2022. https://doi.org/10.1007/s11356-021-18384-4.
    • Deng J, Zhou F, Hou W, Silver Z, Wong CY, Chang O, et al. The prevalence of depression, anxiety, and sleep disturbances in COVID‐19 patients: a meta‐analysis. Ann N Y Acad Sci 2021;1486:90–111. https://doi.org/10.1111/nyas.14506.
    • Dmitrzak-Węglarz M, Pawlak J, Wiłkość M, Miechowicz I, Maciukiewicz M, Ciarkowska W, et al. Chronotype and sleep quality as a subphenotype in association studies of clock genes in mood disorders. Acta Neurobiol Exp (Wars) 2016;76:32–42. https://doi.org/10.21307/ane-2017-003.
    • Hussain H, Ahmad S, Tsagkaris C, Asghar Z, Aborode AT, Essar MY, et al. Effect of Sunlight on SARS-CoV-2: Enlightening or Lighting? Can J Med 2021;3:6–9. https://doi.org/10.33844/cjm.2021.60498.
    • Kaidashev I, Shlykova O, Izmailova O, Torubara O, Yushchenko Y, Tyshkovska T, et al. Host gene variability and SARS-CoV-2 infection: A review article. Heliyon 2021;7:e07863. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e07863.
    • Kocevska D, Blanken TF, Van Someren EJW, Rösler L. Sleep quality during the COVID-19 pandemic: not one size fits all. Sleep Med 2020;76:86–8. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2020.09.029.
    • Medina-Ortiz O, Araque-Castellanos F, Ruiz-Domínguez LC, Riaño-Garzón M, Bermudez V. Trastornos del sueño a consecuencia de la pandemia por COVID-19. Rev Peru Med Exp Salud Publica 2020;37:755–61. https://doi.org/10.17843/rpmesp.2020.374.6360.
    • Semyachkina-Glushkovskaya O, Mamedova A, Vinnik V, Klimova M, Saranceva E, Ageev V, et al. Brain Mechanisms of COVID-19-Sleep Disorders. Int J Mol Sci 2021;22:6917. https://doi.org/10.3390/ijms22136917.
    • Sher L. COVID-19, anxiety, sleep disturbances and suicide. Sleep Med 2020;70:124. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2020.04.019.
    • Shevlin M, Nolan E, Owczarek M, McBride O, Murphy J, Gibson Miller J, et al. COVID‐19‐related anxiety predicts somatic symptoms in the UK population. Br J Health Psychol 2020;25:875–82. https://doi.org/10.1111/bjhp.12430.
    • Silva VM, Magalhaes JE de M, Duarte LL. Quality of sleep and anxiety are related to circadian preference in university students. PLoS One 2020;15:e0238514. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0238514.
    • Uddin MS, Tewari D, Mamun A Al, Kabir MT, Niaz K, Wahed MII, et al. Circadian and sleep dysfunction in Alzheimer’s disease. Ageing Res Rev 2020;60:101046. https://doi.org/10.1016/j.arr.2020.101046.
    • Voitsidis P, Gliatas I, Bairachtari V, Papadopoulou K, Papageorgiou G, Parlapani E, et al. Insomnia during the COVID-19 pandemic in a Greek population. Psychiatry Res 2020;289:113076. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113076.
    • Zhyvotovska L, Boiko D, Bodnar L, Shinder V. Effecacy evaluation of treatment and rehabilitation in patients with the first psychotic episode with biological rhythms. Sci Med Sci 2017:15–9. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.97026.
    Публікація статті «Світ Медицини та Біології» №4(82), 2022 рік , 031-035 сторінки, код УДК 616.8-009.836:619.9
    DOI 10.26724/2079-8334-2022-4-82-31-35