| Про автора: |
І. В. Савицький, С. М. Френкель, Р. С. Вастьянов, О. М. Стоянов, В. В. Добровольський, Л. М. Заяць, М. Р. Вастьянов |
| Рубрика |
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА |
| Тип статті |
Наукова стаття |
| Анотація |
Метою дослідження є з’ясування зміни інтенсивності гострих генералізований судомних реакцій, індукованих конвульсантами з різним механізмом реалізації судомної дії, протягом раннього посттравматичного періоду експериментальної легкої черепно-мозкової травми. 185 щурів були розділені на 5 групи відповідно виду конвульсанту, за допомогою якого через 6, 12, 24 години та 3 доби після нанесення легкої черепно-мозкової травми були ініційовані гострі генералізовані судомні реакції. Протягом 3 діб посттравматичного періоду реєструється зміна судомної чутливості в мозку щурів, що підтверджується зниженням судомного порога. У випадку ініціації гострих судом шляхом введення пікротоксину та пентиленететразолу їх інтенсивність вже на 1-й добі посттравматичного періоду була вищою. У випадку стрихнін-, пілокарпін- та каїнат-індукованих гострих генералізованих судом статистичні розбіжності були досягнуті на 3-й добі після нанесення черепно-мозкової травми. Доведено, що підвищення судомної готовності та зниження судомного порогу в динаміці посттравматичного періоду є ймовірним патогенетичним механізмом виникнення мимовільним самопідтримуючихся судом за умов посттравматичної епілепсії. Автори вважають, що отримані результати підтверджують концепцію про формування патологічної дезінтеграції органів і систем при патологічних станах, що свідчить про формування нового типу патологічної взаємодії кори мозку та підкіркових утворень при легкій черепно-мозковій травмі, внаслідок чого підсилюється судомна чутливість мозку в тому числі й за участю центральної ГАМК-, гліцин-, холін,- каїнат- та моноамінергічної нейропередачі. |
| Ключові слова |
черепно-мозкова травма,посттравматичний період,судомна чутливість,гострі генералізовані судоми,посттравматична епілепсія,патофізіологічні механізми |
| Список цитованої літератури |
- Kaptalan AO, Lebed OP. Osoblyvosti klinichnoho perebihu posttravmatychnoyi epilepsiyi. Central European Journal for Science and Research. 2021; 1 (67): 61–64 [in Ukrainian]
- Korshnyak VO. Hostra boyova kontuziyna cherepno-mozkova travma: patohenez, diahnostyka, likuvannya. Kharkiv: FOP Liburkina LM, 2018. 156 p. [in Ukrainian]
- Stoyanov OM, Pulyk OR, Vastyanov RS. Patohenetychne znachennya tsentralʹnoyi monoaminerhichnoyi neyroperedachi v mekhanizmakh rozvytku motornykh dysfunktsiy ta nevrolohichnoho defitsytu pislya lehkoyi cherepno-mozkovoyi travmy. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriya : Medytsyna. 2015; 1: 100–107. [in Ukrainian]
- Doganyigit Z, Okan A, Akyuz E, Poshyvak O, Pervak M, Yehorenko O, Godlevsky L. Do roli faktora nekroza pukhlyn-a (TNF-a) ta P-NF-kB v patohenezi pentylenetetrazolovoho kindlinha. Odeskyy medychnyy zhurnal. 2022; 1-2: 15–20. doi: 10.54229/2226-2008-2022-1-2-2 [in Ukrainian].
- Akyuz E, Lazarowski A, de Cabo C, Godlevsky LS, Shaikh MF, Doganyigit Z. Editorial: Ion-channels in epilepsy. Front Neurol. 2023; 14: 1263539. doi: 10.3389/fneur.2023.1263539.
- Dang Y, Wang T. Research Progress on the Immune-Inflammatory Mechanisms of Posttraumatic Epilepsy. Cell Mol Neurobiol. 2023; 43(8): 4059–4069. doi: 10.1007/s10571-023-01429-2
- Evans LP, Woll AW, Wu S, Todd BP, Hehr N, Hedberg-Buenz A et al. Modulation of post-traumatic immune response using the IL-1 receptor antagonist anakinra for improved visual outcomes. J Neurotrauma. 2020; 37(12): 1463–1480. https://doi.org/10.1089/neu.2019.6725
- Gao Y, Liu N, Chen J, Zheng P, Niu J, Tang S et al. Neuropharmacological insight into preventive intervention in posttraumatic epilepsy based on regulating glutamate homeostasis. CNS Neurosci Ther. 2023; 29(9): 2430–2444. doi: 10.1111/cns.14294
- Löscher W, Potschka H, Sisodiya SM, Vezzani A. Drug Resistance in Epilepsy: Clinical Impact, Potential Mechanisms, and New Innovative Treatment Options. Pharmacological Reviews. 2020; 72(3): 606–638. doi: https://doi.org/10.1124/pr.120.019539
- Munakomi S, Cherian I. Newer insights to pathogenesis of traumatic brain injury. Asian J Neurosurg. 2017; 12(3): 362–364. doi: 10.4103/1793-5482.180882
- Poshyvak O, Pinyazhko O, Godlevsky L, Pervak M, Yehorenko O, Doganyigit Z et al. Immunohistochemical neuroinflammatory markers in the hippocampus of PTZ-kindled rats under conditions of rapamycin and axitinib treatment. ScienceRise: Pharmaceutical Science. 2023; 1(44): 23–31 doi: 10.15587/2519-4852.2023.274703
- Rauchman SH, Zubair A, Jacob B, Rauchman D, Pinkhasov A, Placantonakis DG, Reiss AB. Traumatic brain injury: Mechanisms, manifestations, and visual sequelae. Front Neurosci. 2023; 17: 1090672. doi: 10.3389/fnins.2023.1090672
- Stafstrom CE, Carmant L. Seizures and Epilepsy: An Overview for Neuroscientists. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine. 2015; 5 (6): a022426. doi: https://doi.org/10.1101/cshperspect.a022426
- Vastyanov RS, Stoyanov AN, Krepec YuS, Dzygal AF, Beseda YaV, Puchkova AV. Interleukin-1 receptors antagonist intracerebral administrations anticonvulsive efficacy in conditions of kindling model of epileptogenesis. World of Medicine and Biology. 2020; 74(4): 168–174. doi: 10.26724/2079-8334-2020-4-74-168-174
- Vezzani A. Brain Inflammation and Seizures: Evolving Concepts and New Findings in the Last 2 Decades. Epilepsy Currents. 2020; 20 (6): 40–43. doi: https://doi.org/10.1177/1535759720948900
|
| Публікація статті |
«Світ Медицини та Біології» №4(86), 2023 рік
, 217-222 сторінки, код УДК 616.831-007.17:616-036.838:616.89-008.454]-092+557.146.1 |
| DOI |
10.26724/2079-8334-2023-4-86-217-222 |
