ВПЛИВ ЗЛОВЖИВАННЯ КУХАРСЬКОЮ СІЛЛЮ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Автор(и):

Анотація:

Проведено дослідження добової кількості кухарської солі в сечі у 265 пацієнтів з різними клінічними формами артеріальної гіпертонії (АГ) і в контрольній групі. Встановлена підвищена вживаність кухарської солі серед пацієнтів з АГ і тому її корекція повинна бути одним з важливих заходів в багатофакторній профілактиці АГ. Проте, в ізольованій формі, без корекції маси тіла, тютюнозалежності інших провідних чинників ризику, такі заходи не можуть позитивно вирішити проблему профілактики АГ.

Ключові слова:

артеріальна гіпертонія кухарська сіль профілактика артеріальної гіпертонії

Посилання:

1. Акимова Е.В. Некоторые поведенческие факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний у мужчин средних возрастных групп / Е.В. Акимова, В.А. Кузнецов, В.В. Гафаров // Тер. Архив. - 2009, № 1. - с. 56-60.
2. Волков В.Г.Клинико-функциональные особенности артериальной гипертонии у больных, потребляющих повышенное количество поваренной соли/В.Г.Волков, О.Б.Поселюгина, О.П.Свистунов//Кардиол.- 2004, № 1.- с. 27-30.
3. Волков В.С., Нилова С.А., Поселюгина О.Б. О соотношении повышенного потребления поваренной соли и изменений суточного ритма артериального давления у больных артериальной гипертонией // Кардиол., 2009, № 1, с. 79.
4. Волков В.С. Об эндемии артериальной гипертонии в России и новых подходах к ее профилактике / В.С. Волков, О.Б. Поселюгина // Клин. мед. - 2009, № 1. - с. 70-72.
5. Колбасников С.В., Воробьева И.О., Кононова Е.С. Факторы риска артериальной гипертензии и психологическая готовность больных на проведение профилактики // Здравоохр. Рос. Фед., 2009, № 2, с.21.
6. Мартынова А.Г., Кодочигова А.И., Киричук В.Ф. Артериальная гипертония и масса тела. Решенные и нерешенные проблемы // Клин. мед., 2005, № 8, с. 32-36.
7. Оганов Р.Г. Артериальная гипертония – проблема поликлиническая // Тер. архив, 2006, № 1, с. 6-9.
8. Поселюгина О.Б. О соотношении натрия и калия в суточной моче у больных артериальной гипертонией // Клин. мед., 2005, № 8, с.57-59.
9. Бельдиев С.Н. Еще раз об «эндемии» артериальной гипертонии в России и новых подходах к ее профилактике // Клин. мед., 2010, № 3, с. 77-78.
10. Bucholz K. Emotional irritability and anxiety in stress-sensitive persons at risk factors for hypertension // Psychother. Psychosom. Med. Psychol., 2006, vol.49, p. 284-289.
11. Culter J.A. Randomised controlled trials of sodium reduction: an overview // Am. J. Clin. Nutr., 1997, vol.65, p. 6438-6518.
12. Kearney P. Worldwide prevalence of hypertension: a systematic review // J. Hypertens., 2004, vol.22, p. 11-19.
13. Mancia G., Backer G.D., Dominiczak A. Guidellnes for the management of arterial hypertension // J. Hypertens., 2007, vol.25, p.1105-1187.
14. Sacks F.M., Svetkey L.P., Vollmer W.M. Effect on blood pressure of reduced dietary sodium and the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet. DASH-Sodium Cellaborative Research Group // N. Engl. J. Med., 2001, vol.344, p. 3-10.
15. Stamler R. Implication of the INTERSALT study // Hypertens., 2001, vol.10, p. 1017-1020.
16. Williams B., Poulter N.R., Brown M.J. Guidelines for management of hypertension: report of the 4th working party of the British Hypertension Society // J. Hum. Hypertens, 2004, vol.18, p. 139-185.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 7 № 29 (2011) , с. 88-90
УДК 616-084; 613.2.035; 612.392.61