ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ПАЦІЄНТІВ З ІНФАРКТОМ МІОКАРДА ПІСЛЯ ЧЕРЕЗШКІРНОГО КОРОНАРНОГО ВТРУЧАННЯ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження було оцінити відмінності в показниках якості життя за допомогою опитувальника SF-36 у пацієнтів після інфаркту міокарда залежно від відновлення коронарного кровотоку під час інтервенційного втручання протягом тривалого періоду спостереження. Обсерваційне порівняльне дослідження охопило 152 пацієнтів після інфаркту міокарда, яким протягом 24 місяців проводили динамічне спостереження. Пацієнтів було розділено на дві групи; якість життя оцінювали за допомогою стандартизованого опитувальника SF-36 через 6 місяців та наприкінці періоду спостереження, оцінюючи фізичне функціонування, обмеження ролей, інтенсивність болю, загальний стан здоров’я, життєву енергію, соціальне функціонування, функціонування ролей через емоційний стан та психічне здоров’я. Отримані дані засвідчили, що за шість місяців після інфаркту міокарда пацієнти демонстрували знижені показники якості життя за всіма шкалами. При цьому частково зберігалися фізичне й соціальне функціонування. Під час довгострокового спостереження пацієнти, яким виконували черезшкірне коронарне втручання, продемонстрували значне покращення фізичного функціонування, інтенсивності болю, загального стану здоров’я, життєвої енергії та соціального функціонування порівняно з пацієнтами групи, яким черезшкірне коронарне втручання не застосовували. При цьому психоемоційні компоненти також покращилися, хоча зміни були менш вираженими. Ці результати вказують на те, що черезшкірне коронарне втручання забезпечує кращі довгострокові результати якості життя, насамперед завдяки підвищенню фізичної працездатності, зменшенню болю та покращенню суб’єктивного сприйняття стану здоров’я. Автори статті впевнені, що оцінка якості життя за допомогою SF-36 доповнює традиційну клінічну оцінку та дає змогу розробляти цілеспрямовані реабілітаційні стратегії. Включення показників якості життя в спостереження після перенесеного інфаркту міокарда є важливим для оптимізації догляду за пацієнтами та оцінювання результатів одужання.

Ключові слова:

інфаркт міокарда черезшкірна коронарна інтервенція якість життя SF-36 фізичне функціонування психоемоційне здоров’я

Посилання:

1. Baris RO, Tabit CE. Heart Failure Readmission Prevention Strategies-A Comparative Review of Medications, Devices, and Other Interventions. J Clin Med. 2025;14(16):5894. doi: 10.3390/jcm14165894.
2. Byrne RA, Rossello X, Coughlan JJ, Barbato E, Berry C, Chieffo A. et al. 2023 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes. Eur Heart J. 2023; 44(38): 3720-3826. doi: 10.1093/eurheartj/ehad191.
3. Coerkamp CF, Hoogewerf M, van Putte BP, Appelman Y, Doevendans PA. Revascularization strategies for patients with established chronic coronary syndrome. Eur J Clin Invest. 2022; 52(8): 13787. doi: 10.1111/eci.13787.
4. Gąsecka A, Rzepa B, Skwarek A, Ćwiek A, Pluta K, Szarpak Ł. et al. Health-related Quality of Life Increases After First-time Acute Myocardial Infarction: a Population-based Study. Zdr Varst. 2021;61(1):24-31. doi: 10.2478/sjph-2022-0005.
5. Kolarczyk E, Kohanová D, Witkowska A, Szymiczek M, Młynarska A. The factors of quality of life among patients after myocardial infarction in Poland: a cross-sectional study. The quality of life among patients after myocardial infarction. Sci Rep. 2024;14(1):15925. doi: 10.1038/s41598-024-65525-z.
6. Kucher SV, Mudra OО, Hanberher II, Mysula MS, Mysula YuI, Dzhyvak VH. et al. Investigation of increased levels of anxiety and depression impact on the quality of life in patients with irritable bowel syndrome. World Med Biol. 2025; 21(92): 89-94. doi: 10.26724/2079-8334-2025-2-92-89-94.
7. Mansilla-Chacón M, Gómez-Urquiza JL, Martos-Cabrera MB, Albendín-García L, Romero-Béjar JL, Cañadas-De La Fuente GA. et al. Effects of Supervised Cardiac Rehabilitation Programmes on Quality of Life among Myocardial Infarction Patients: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Cardiovasc Dev Dis. 2021; 8(12): 166. doi: 10.3390/jcdd8120166.
8. McCrary JM, Altenmüller E, Kretschmer C, Scholz DS. Association of Music Interventions With Health-Related Quality of Life: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Netw Open. 2022; 5(3): 223236. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2022.3236.
9. Siriyotha S, Pattanaprateep O, Srimahachota S, Sansanayudh N, Thakkinstian A, Limpijankit T. Factors associated with health-related quality of life in patients undergoing percutaneous coronary intervention: Thai PCI registry. Front Cardiovasc Med. 2023; 10: 1260993. doi: 10.3389/fcvm.2023.1260993.
10. Spirito A, Cangialosi P, Cao D, Nicolas J, Mehran R. Recent Advances in Antiplatelet Therapy in Complex Percutaneous Coronary Intervention. Interv Cardiol Clin. 2022; 11(4): 419-428. doi: 10.1016/j.iccl.2022.02.003.
11. Tokarewicz J, Jankowiak B, Klimaszewska K, Święczkowski M, Matlak K, Dobrzycki S. Acceptance of Illness and Health-Related Quality of Life in Patients After Myocardial Infarction-Narrative Review. J Clin Med. 2025; 14(3): 729. doi: 10.3390/jcm14030729.
12. Tsoulou V, Vasilopoulos G, Kapadochos T, Pavlatou N, Kalogianni A, Toulia G. et al. Quality of Life in Patients Undergoing Percutaneous Coronary Intervention. Clin Pract. 2023; 13(3): 621-637. doi: 10.3390/clinpract13030057.
13. World Medical Association. World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Participants. JAMA. 2025; 333(1): 71-74. doi: 10.1001/jama.2024.21972.
14. Wu L, Liu X, Tang X, Qi X, Song J, Huang W. et al. Effect of case management based on Omaha system on clinical symptoms and quality of life of coronary heart disease patients after percutaneous coronary intervention. Medicine (Baltimore). 2024; 103(26): 38553. doi: 10.1097/MD.0000000000038553.
15. Zhu M, Li Y, Xu Q, Wang W, Liu Y, Liu Y. Acute Myocardial Infarction: Molecular Pathogenesis, Diagnosis, and Clinical Management. MedComm (2020). 2025;6(10):e70418. doi: 10.1002/mco2.70418.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 22 № 96 (2026) , с. 77-81
УДК 616.127-005.8:616.379-008.64]+616.12-008.46

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2026-2-96-77-81