ПРОГНОСТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ МАРКЕРІВ НЕСПЕЦИФІЧНОГО СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ

Автор(и):

Анотація:

З метою оцінки прогностичної значимості маркерів неспецифічного системного запалення в якості предикторів несприятливого прогнозу у хворих на ішемічну хворобу серця були проаналізовані дані 135 пацієнтів з неускладненим перебігом захворювання і 27 – з несприятливим результатом. Проведене 2-річне проспективне дослідження показало, що несприятливі серцево-судинні події достовірно частіше виникали у хворих на ішемічну хворобу серця з вихідним підвищеним рівнем біомаркерів неспецифічного системного запалення у порівнянні з особами з нижчими їх значеннями. Значною передбачуваною цінністю в плані ймовірності настання несприятливих подій володіли наявність інфаркту міокарда на початку дослідження, зниження фракції викиду лівого шлуночка <50 % та підвищення рівнів маркерів неспецифічного системного запалення: С-реактивного протеїну, визначеного високочутливим методом, та фактору некрозу пухлин-α.

Ключові слова:

ішемічна хвороба серця прогноз пацієнтів неспецифічне системне запалення високочутливий С-реактивний протеїн фактор некрозу пухлин-α фібриноген ліпіди крові атерослероз

Посилання:

1. Kovalenko VM, Kornatskyy VM, editors. Aktualni problemy zdorovya ta minimizatsiya yikh v umovakh zbroynoho konfliktu v Ukrayini: posibnyk. Kyyiv: Derzhavna ustanova «Natsionalnyy naukovyy tsentr «Instytut kardiolohiyi imeni akademika M.D.Strazheska»; 2018. [in Ukrainian]
2. ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease. European Heart Journal. 2013;34(38):2949–3003. doi:10.1093/eurheartj/eht296
3. Braunwald E. Creating controversy where none exists: The important role of C-reactive protein in the CARE, AFCAPS/TexCAPS, PROVE IT, REVERSAL, A to Z, JUPITER, HEART PROTECTION, and ASCOT trials. European Heart Journal. 2011 Sept 6;33(4):430–2. doi:10.1093/eurheartj/ehr310
4. Cacko A, Kondracka A, Gawałko M, Główczyńska R, Filipiak KJ, Bartoszewicz Z, et al. Novel biochemical predictors of unfavorable prognosis for stable coronary disease. Medicine. 2018;97(37). doi: 10.1097/md.0000000000012372
5. Crea F, Libby P. Acute coronary syndromes. Circulation. 2017;136(12):1155–66. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.117.029870
6. Cui Z, Zhao G, Liu X. Blood fibrinogen level as a biomarker of adverse outcomes in patients with coronary artery disease: A systematic review and meta-analysis. Medicine. 2022;101(33). doi: 10.1097/md.0000000000030117
7. De Caterina R, D’Ugo E, Libby P. Inflammation and thrombosis – testing the hypothesis with anti-inflammatory drug trials. Thrombosis and Haemostasis. 2016;116(12):1012–21. doi: 10.1160/th16-03-0246
8. Hou Y, Carrim N, Wang Y, Gallant RC, Marshall A, Ni H. Platelets in hemostasis and thrombosis: Novel mechanisms of fibrinogen-independent platelet aggregation and fibronectin mediated protein wave of hemostasis. The Journal of Biomedical Research. 2015;29(6):437–44. doi:10.7555/jbr.29.20150121
9. Lindstrom M, DeCleene N, Dorsey H, et al. Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risks Collaboration, 1990-2021. J Am Coll Cardiol. 2022 Dec, 80 (25) 2372–2425
10. Ridker PM. Residual inflammatory risk: Addressing the obverse side of the Atherosclerosis Prevention Coin. European Heart Journal. 2016 Feb 22;37(22):1720–2. doi:10.1093/eurheartj/ehw024
11. Romanova VO, Kuzminova NV, Romanova LO, Lozinsky SE, Knyazkova II, Kulchytska OM, et al. Indicators of nonspecific systemic inflammation as criteria for destabilization of the course of coronary artery disease. World of Medicine and Biology. 2022;18(82):153. doi:10.26724/2079-8334-2022-4-82-153-157
12. Townsend N, Kazakiewicz D, Lucy Wright F, Timmis A, Huculeci R, Torbica A, et al. Epidemiology of Cardiovascular Disease in Europe. Nature Reviews Cardiology. 2021;19(2):133-43. doi: 10.1038/s41569-021-00607-3
13. Urschel K, Cicha I. TNF-Α in the cardiovascular system: From physiology to therapy. International Journal of Interferon, Cytokine and Mediator Research. 2015; 7:9–25. doi: 10.2147/ijicmr.s64894
14. Wolf D, Ley K. Immunity and inflammation in atherosclerosis. Circulation Research. 2019;124(2):315–27. doi: 10.1161/circresaha.118.313591a

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 20 № 88 (2024) , с. 129-133
УДК 616.13-002:616.12-005.4-08

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2024-2-88-129-133