Д.М. Бойко, М.Г. Бойко, О.С. Бойко

АЛГОРИТМ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ ПУЛЬМОНОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ

---

Про автора:	Д.М. Бойко, М.Г. Бойко, О.С. Бойко
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Научная статья
Анотація	Питання організації та надання якісної, висококваліфікованої медичної допомоги населенню в амбулаторних умовах, включаючи динамічне спостереження, обстеження, лікування та загалом ведення хворих є надскладним завданням для лікарів усіх спеціальностей. Така ситуація потребує вдосконалення вже існуючих методик та пошуку нових підходів до вирішення поставлених завдань. Дослідження виконано на основі аналізу історій хвороб 1077 пацієнтів пульмонологічного профілю (593 жінки та 484 чоловіків), що знаходились на спостереженні з 2004 по 2011 роки. Вік 47,80 (33,95; 69,72) років. Методика алгоритму включала заповнення спеціально розробленої карти хворого з описом основних клініко-анамнестичних даних, ведення індивідуальної теки з електронним архівом результатів клініко-лабораторних обстежень в динаміці, розширеного обстеження та встановлення графіку візитів. Складність роботи лікаря-пульмонолога підтверджується розмаїттям діагнозів (близько 43), які доводиться діагностувати під час консультативного прийому, а також необхідність аналітичної оцінки великого обсягу інформації протягом обмеженого часу. Ефективність застосування запропонованого алгоритму ведення пульмонологічного хворого відзеркалюється у статистично значимому (p<0,0001) зменшенні кількості візитів з приводу загострень порівняно з частотою планових відвідувань.The study was based on analysis of case histories of 1077 pulmonological patients (593 women and 484 men) who were on the observation from 2004 to 2011. Age 47.80 (33.95; 69.72) years. The method includes filling algorithm specially designed card with a description of patient's clinical and basic anamnestic data, creation and management of individual folders with an electronic archive of the results of clinical and laboratory research in the dynamics, an extended survey and setting a timetable for visits. Complexity of work of the pulmonologist confirmed by a variety of diagnoses (approximately 43) who have diagnosed during admission consultation, as well as the need for an analytical assessment of a large amount of information for a limited time. The effectiveness of the proposed algorithm for management of pulmonological patients displayed statistically significant (p <0,0001) decrease in the number of visits for exacerbation compared with the frequency of planned visits. Исследование выполнено на основе анализа историй болезни 1077 пациентов пульмонологического профиля (593 женщины и 484 мужчин), которые находились на наблюдении с 2004 по 2011 годы. Возраст 47,80 (33,95; 69,72) лет. Методика алгоритма включала заполнение специально разработанной карты больного с описанием основных клинико-анамнестических данных, ведения индивидуальной папки с электронным архивом результатов клинико-лабораторных исследований в динамике, расширен-ного обследования и установления графика визитов. Сложность работы врача-пульмонолога подтверждается разнообразием диагнозов (около 43), которые приходится диагностировать во время консультативного приема, а также необходимостью аналитической оценки большого объема информации в течение ограниченного времени. Эффек-тивность применения предложенного алгоритма ведения пульмонологического больного отображается в статисти-чески значимом (p <0,0001) уменьшении количества визитов по поводу обострений по сравнению с частотой плановых посещений.
Ключові слова	алгоритм, діагностика, ведення, пульмонологічні хворі
Список цитованої літератури	Герасимов А.Н. Медицинская статистика: Учебное пособие / Герасимов А.Н. — М.: ООО «Медицинскле информационное агентство», 2007. — 480 с. Иванив А. П. Современные алгоритмы диагностики у больных с сосудистыми (дисциркуляторными) энцефалопатиями в зависимости от вариантов течения гемодисциркуляций (анализ и синтез собственных, отечественных и зарубежных программ). / А.П. Иванив, Ю.Л. Курако // Український медичний часопис. – 2001. – № 5 (25). – С. 19-27. Наказ МОЗ України № 128 від 19.03.2007р. (Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія). — Офіц. вид. — Київ , 2007. – 146 с. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. ― М.: МедиаСфера, 2002. ― 312 с. Халфарян А.А. STATISTICA 6. Математическая статистика с элементами теории вероятностей : Учебник / А. А. Халфарян. — М.: Издательство Бином, 2010. — 496 с. Díez Manglano J. Comorbidity, discapacity and mortality in patients with multiple conditions and chronic obstructive pulmonary disease. / J. Díez Manglano, M. Bernabeu-Wittel, A. Escalera-Zalvide, et. al. // Rev. Clin. Esp. – 2011. –  Режим доступу до журн.: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/m/pubmed/ 21982043/?i= 1&from= COPD% 20 cardiac %20comorbidity. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems : (10th Revision. Version for 2007) [Ектронний ресурс]  / World Health Organization. — 2007. — Режим доступу до журн. : http://apps.who.int/ classifications/ apps/icd/icd10online/. Rubinsztajn R. Mortality and comorbidity in hospitalized chronic obstructive pulmonary disease patients. / R. Rubinsztajn, R. Chazan // Pneumonol. Alergol. Pol. – 2011. – Vol. 79(5). – P. 343-346. Sundh J. Co-morbidity, body mass index and quality of life in COPD using the Clinical COPD Questionnaire. /J. Sundh, B. Ställberg, K. Lisspers, et al. // COPD. – 2011. – Vol. 8(3). – P. 173-181.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №4(31), 2011 рік , 70-75 сторінки, код УДК 616.23/.24-002 : 614