EnglishУкраїнська
  • Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

  • Стаття
    Л.О. Безруков, С.І. Тарнавська, Н.М. Шевчук, Н.М. Крецу

    ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ ЗАПАЛЬНИХ ПАТЕРНІВ КРОВІ У ВЕРИФІКАЦІЇ НЕКОНТРОЛЬОВАНОГО ПЕРЕБІГУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ В ДІТЕЙ


    Про автора: Л.О. Безруков, С.І. Тарнавська, Н.М. Шевчук, Н.М. Крецу
    Рубрика КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
    Тип статті Наукова стаття
    Анотація Вивчено діагностичну цінність запальних патернів крові у прогнозуванні неконтрольованого перебігу бронхіальної астми на підставі комплексного клінічно-параклінічного обстеження 120 дітей. Встановлено, що за наявності гіпергранулоцитарного запального патерну крові порівняно до гіпогранулоцитарного фенотипу зростали шанси реєстрації клінічних проявів тяжкості хвороби у 1,5-12,7 разу поряд зі збільшенням шансів виразної лабільності бронхів у 14,1 разу. Водночас ізольоване використання дослідження лише запальних патернів крові для верифікації досягнення або втрати контролю над захворюванням володіє недостатньою інформативністю через значну частку хибнопозитивних та хибнонегативних результатів. З метою оптимізації комплексного лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, ретроспективно дослідити діагностичну цінність запальних патернів крові у виявленні неконтрольованого перебігу захворювання. Для досягнення поставленої мети проведене комплексне клінічно-імунологічне обстеження І-ІІ рівня 120 дітей, хворих на БА. Аналіз отриманих даних дозволив встановити, що найвищі показники лабільності бронхів притаманні пацієнтам із гіпергранулоцитарним запальним патерном крові за рахунок виразної дилатації у відповідь на інгаляцію β 2 -агоніста та бронхоспазму у відповідь на дозоване фізичне навантаження. На підставі того, що дітям із гіпергранулоцитарним запальним патерном крові були властиві виразна лабільність бронхів на бронходилятаційні та бронхоспастичні чинники, вважалось за доцільне визначити діагностичну цінність даних показників, а також дослідити клінічних показники несприятливого перебігу БА у дітей за наявності гіпергранулоцитарного запального патерну крові порівняно до гіпогранулоцитарного запального фенотипу Таким чином, аналіз наведених даних показав, що у верифікації несприятливого перебігу БА високе інформативне та діагностичне значення мало визначення запальних патернів крові - просте та доступне дослідженням в клінічній практиці. Врахування усіх основних клініко-параклінічних показників перебігу БА залежно від патерну запалення крові дозволить виділити дітей групи ризику несприятливого перебігу захворювання (гіпергранулоцитарний фенотип астми) та, в подальшому, найбільш оптимально та індивідуалізовано вирішити питання про втримання контролю над хворобою в достатньо гетерогенній групі пацієнтів. Це дозволяє зробити наступні висновки: 1. В дітей, хворих на бронхіальну астму гіпергранулоцитарний запальний патерн крові вірогідно асоціював із ризиком неконтрольованого перебігу захворювання, проте як тест характеризувався у цьому відношенні вірогідністю хибнопозитивними результатами в межах (47,9-4,5%) та хибнонегативними результатами в межах 62,5-13,7%. 2. Найбільш чутливим, як тест по верифікації втрати контролю бронхіальної астми при гіпергранулоцитарному запальному фенотипі, був спірографічний показник лабільності бронхів, який перевищував 30%. Перспективи подальших досліджень полягають у пошуку інформативних скринуючих діагностичних маркерів щодо прогнозування тяжкого неконтрольованого перебігу бронхіальної астми.
    Ключові слова бронхіальна астма, патерни крові, діагностична цінність, діти
    Список цитованої літератури
    • Bezrukov LO, Koloskova OK, Ortemenko YEP. Porivnyalnyy analiz tsytolohichnoho skladu mokrotynnya shkolyariv, khvorykh na bronkhialnu astmu, pry eozynofilnomu ta neytrofilnomu kharakteri zapalennya dykhalnykh shlyakhiv. Zdorove rebenka. 2012; 2(37): 28- 30. [in Ukrainian]
    • Bruijnzeel PL, Uddin M, Koenderman L. Targeting neutrophilic inflammation in severe neutrophilic asthma: can we target the disease-relevant neutrophil phenotype? J. Leukoc. Biol. 2015; 4(2): 98-104.
    • Chung KF, Wenzel SE, Brozek JL. International ERS/ATS guidelines on definition, evaluation and treatment of severe asthma. Eur. Respir. J. 2014; 43: 343–373.
    • Campo P, Rodríguez F, Sánchez-García S. Phenotypes and Endotypes of Uncontrolled Severe Asthma: New Treatments. J Inves. Allergol Clin Immunol. 2013; 23(2): 76-88.
    • Faria CL, da Silva-Martins, CoutoSC. Inhaled corticosteroid treatment for 6 months was not sufficient to normalize phagocytosis in asthmatic children. Clin. Transl. Allergy. 2013; 30; 3(1): 28-36.
    • Naseem A, Liaqat J, Zaidi SB. Sputum Neutrophilia in Severe Persistent Asthmatics. Journal of the College of Physicians and Surgeons Pakistan. 2014; 24(6): 420-423.
    • Pavord ID, Agusti A. Blood eosinophil count: a biomarker of an important treatable trait in patients with airway disease. Eur. Respir. J. 2016; 47: 1299–1303.
    • Pocket Guide for Asthma Management and Prevention (updated 2015) [Електронний ресурс] Global Initiative for Asthma, 2015.Available from: http://ginasthma.org/wp-content/uploads/2016/01/GINA_Pocket_2015.pdf
    • Persson C. Primary lysis of eosinophils in severe desquamative asthma. Clin. Exper. Allergy. 2014; 44(2): 173–183.
    • Sol IS, Kim YH, Lee HS. Heterogeneity of asthma according to systemic inflammatory pattern in children. Allergy Asthma Respir. Dis. 2014; 2(3): 165-170.
    • Thomson N.C. Novel approaches to the management of noneosinophilic asthma. Ther. Adv. Respir. Dis. 2016; 10(3): 211-234.
    Публікація статті «Світ Медицини та Біології» №4(66), 2018 рік , 023-026 сторінки, код УДК 616.248-036.1-053.2:575.21]-07
    DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-23-26