EnglishУкраїнська
  • Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

  • Стаття
    Пахаренко Л. В., Кишакевич І. Т., Воробій В. Д.

    ВПЛИВ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНОК В РАННЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ


    Про автора: Пахаренко Л. В., Кишакевич І. Т., Воробій В. Д.
    Рубрика КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
    Тип статті Наукова стаття
    Анотація Ми вивчили якість життя 60 жінок в ранньому репродуктивному віці з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), які склали основну групу. Контрольна група включала 30 жінок без даної патології. Середній вік хворих у основній групі становив 21,00 ± 0,49 років, у контрольній - 21,67 ± 0,34. Індекс маси тіла (ІМТ) був вищим у осіб з СПКЯ (24,68 ± 0,63) порівняно зі здоровими особами (22,61 ± 0,69) лише на 9,15% (р = 0,054). У контрольній групі більшість жінок мали нормальний ІМТ - 25 (83,34%), 4 (13,33%) особи з надмірною масою тіла, 1 (3,33%) - ожиріння I класу. Тільки 40 (66,67%) хворих на СПКЯ мали нормальну вагу, 11 осіб (18,33%) були надлишковою вагою, 5 (8,33%) - ожиріння I класу, 4 (6,67%) - II клас. Вік початку менархе був пізніше у осіб з СПКЯ (14,42 ± 0,17 років), ніж у здорових (13,03 ± 0,16 років, р <0,001). Основною скаргою пацієнтів в основній групі, з якою вони вирішили відвідати лікаря, була нерегулярна менструація. Всі ці жінки в анамнезі мали тривалу затримку менструацій на період від 3 до 6 місяців. Крім цього, у всіх осіб була олігоменорея, 17 (28,33%) - аменорея. У контрольній групі всі жінки мали регулярний менструальний цикл. Клінічні ознаки гіперандрогенії (акне, чоловічий тип розподілу волосся на лобковій ділянці, обличчі, гірсутизм) мали більшість жінок у основній групі - 41 (68,33%). Проте лабораторне підвищення андрогенів (вільний тестостерон, кортизол, дегідроепіандростерон сульфат) було визначено лише у 11 (18,33%) пацієнтів. Ми встановили, що не всі особи з СПКЯ мали підвищений коефіцієнт лютеїнізуючого гормону / фолікулостимулюючого гормону більш ніж 2,5 - лише 37 (61,67%) осіб. Але кількість антимуллерного гормону в крові була високою у всіх пацієнтів в основній групі. Ультразвукові зміни тканини яєчників, які вказують на СПКЯ, були визначені у всіх жінок в основній групі. У контрольній групі всі особи мали нормальний гормональний рівень і нормальну структуру яєчників, що було визначено за допомогою ехографії. Діагноз СПКЯ грунтувався на критеріях, запропонованих Роттердамським консенсусом. Ультразвукове дослідження органів малого таза, рівень статевих стероїдних гормонів, андрогенів, глюкози, інсуліну, ліпопротеїнів визначали в сироватці крові. Якість життя вивчалося за допомогою опитувальника SF-36. Середній вік пацієнтів в основній групі склав 21,00±0,49 роки, в контрольній – 21,67±0,34. У всіх хворих СПКЯ відзначалась олігоменорея, у 28,33 % – аменорея. Клінічні ознаки гіперандрогенії мали 68,33 % жінок в основній групі. Однак, лабораторне підвищення андрогенів констатовано тільки у 18,33 % пацієнтів. Ми встановили, що збільшення співвідношення лютеїнізуючий гормон / фолікулостимулюючий гормон більше 2,5 мало 61,67 % осіб з СПКЯ. Проте, рівень антімюллєрового гормону в крові був високим у всіх пацієнтів в основній групі. Ультразвукові зміни тканини яєчників, які вказують на СПКЯ, були визначені у всіх жінок в основній групі. 33,33 % хворих мали підвищений індекс маси тіла проти 16,67 % контролю. Але частота інших метаболічних порушень, таких як інсулінорезистентність, порушення толерантності до глюкози та розлади ліпідного обміну, була виявлена тільки у 18,33 % осіб з СПКЯ. Рівень фізичного компонента SF-36 у жінок основної групи був трохи менше, ніж в контролі. Більш виражене зниження констатовано щодо шкал психологічного компонента. Особливо відзначено зменшення значень шкал «Життєва активність» на 15,16 % (p=0,04) та «Соціальне функціонування» – на 18,14 % (p=0,02) в порівнянні зі здоровими жінками. Таким чином, зниження психологічної складової якості життя характерно для пацієнтів з СПКЯ, зокрема, шкал «Життєва активність» і «Соціальне функціонування».
    Ключові слова синдром полікістозних яєчників, ранній репродуктивний вік, якість життя
    Список цитованої літератури
    • Balikci A, Erdem M, Keskin U, Bozkurt Zincir S, Gülsün M, Özçelik F, et al. Depression, Anxiety, and Anger in Patients with Polycystic Ovary Syndrome. Noro Psikiyatr Ars. 2014 Dec; 51(4): 328-333. doi: 10.5152/npa.2014.6898.
    • Barthelmess EK, Naz RK. Polycystic ovary syndrome: current status and future perspective. Front Biosci (Elite Ed). 2014 Jan 1; 6: 104-19.
    • Behboudi-Gandevani S, Amiri M, Bidhendi Yarandi R, Noroozzadeh M, Farahmand M, Rostami Dovom M, et al. The risk of metabolic syndrome in polycystic ovary syndrome: A systematic review and meta-analysis. Clin Endocrinol (Oxf). 2018 Feb; 88(2): 169-184. doi: 10.1111/cen.13477.
    • Borghi L, Leone D, Vegni E, Galiano V, Lepadatu C, Sulpizio P, et al. Psychological distress, anger and quality of life in polycystic ovary syndrome: associations with biochemical, phenotypical and socio-demographic factors. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2017 Apr 6:1-10. doi: 10.1080/0167482X.2017.1311319.
    • Condorelli RA, Calogero AE, Di Mauro M, Mongioi' LM, Cannarella R, Rosta G, et al. Androgen excess and metabolic disorders in women with PCOS: beyond the body mass index. J Endocrinol Invest. 2017 Sep 23. doi: 10.1007/s40618-017-0762-3.
    • Glintborg D, Andersen M. Medical comorbidity in polycystic ovary syndrome with special focus on cardiometabolic, autoimmune, hepatic and cancer diseases: an updated review. Curr Opin Obstet Gynecol. 2017 Dec; 29(6): 390-396. doi: 10.1097/GCO.0000000000000410.
    • Khomami MB, Tehrani FR, Hashemi S, Farahmand M, Azizi F. Of PCOS symptoms, hirsutism has the most significant impact on the quality of life of Iranian women. PLoS One. 2015 Apr 15; 10(4): e0123608. doi: 10.1371/journal.pone.0123608.
    • Panico A, Messina G, Lupoli GA, Lupoli R, Cacciapuoti M, Moscatelli F, et al. Quality of life in overweight (obese) and normal-weight women with polycystic ovary syndrome. Patient Prefer Adherence. 2017 Mar 2; 11: 423-429. doi: 10.2147/PPA.S119180.
    • Prakansamut N, Sirayapiwat P, Triratanachat S. The percentages of endometrial hyperplasia and endometrial cancer among polycystic ovary syndrome (PCOS) patients presenting with abnormal menstrual pattern. J Med Assoc Thai. 2014 Feb; 97(2): 159-64.
    • Setji TL, Brown AJ. Polycystic ovary syndrome: update on diagnosis and treatment. Am J Med. 2014. Oct; 127 (10): 912–9. doi: 10.1016/j.amjmed.2014.04.017.
    • Shafti V, Shahbazi S. Comparing Sexual Function and Quality of Life in Polycystic Ovary Syndrome and Healthy Women. J Family Reprod Health. 2016 Jun; 10(2): 92-8.
    • Tan J, Wang QY, Feng GM, Li XY, Huang W. Increased Risk of Psychiatric Disorders in Women with Polycystic Ovary Syndrome in Southwest China. Chin Med J (Engl). 2017 Feb 5; 130(3): 262-266. doi: 10.4103/0366-6999.198916.
    • Tannus S, Burke YZ, Kol S. Treatment strategies for the infertile polycystic ovary syndrome patient. Womens Health (Lond). 2015 Nov; 11(6): 901-12. doi: 10.2217/whe.15.40.
    Публікація статті «Світ Медицини та Біології» №4(66), 2018 рік , 087-090 сторінки, код УДК 618.11-006+612.6
    DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-87-90