Заяць Л.М., Кузь У.В.

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ РЕСПІРАТОРНОГО ВІДДІЛУ ЛЕГЕНЬ ПРИ МНОЖИННІЙ СКЕЛЕТНІЙ ТРАВМІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТРАМЕДУЛЯРНОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

---

Про автора:	Заяць Л.М., Кузь У.В.
Рубрика	ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	У дослідах на 90 білих щурах-самцях лінії Вістар світлооптичним та електронномікроскопічним методами вивчено в динаміці (6, 24, 72, 168 год.) мікроскопічні та ультраструктурні зміни компонентів респіраторного відділу легень при множинній скелетній травмі із застосуванням інтрамедулярного остеосинтезу в експерименті. Метою експериментального дослідження було визначити мікроскопічні та ультраструктурні зміни дихального відділу легенів внаслідок множинної скелетної травми з використанням інтрамедулярного остеосинтезу в динаміці. Світломікроскопічний аналіз дихального відділу легень у тварин 1-ї дослідної групи показав, що через 6 годин після початку дослідження в деяких альвеолах спостерігалося збільшення альвеолярних макрофагів (АМ). У деяких альвеолярних перегородках спостерігалася гіперемія гемокапілярів. Головним чином на рівні ультраструктури виявлено реактивні зміни компонентів респіраторного відділу легень. Було визначено мітохондрії з м'якою електронно-оптичною матрицею щільності, збільшеними рибосомо- збагаченими клітинами зернистого ендоплазматичного ретикулуму (ЗЕР) в альвеолярних епітеліальних клітинах, ендотеліальних клітинах гемокапілярів і АМ. У альвеолярних клітинах типу II (А-ІІ) збільшувалася кількість пластинчастих тіл (ЛБ). У периферичній частині А-І та ендотеліальних клітинах гемокапілярів виявлено інтенсифікацію мікропіноцитозного процесу. Незважаючи на те, що деякі ендотеліальні клітини гемокапілярів були з цитоплазмовим освітленням, ядерними деформаціями, рідкісними митохондріями з трансформованими вакуолями і фрагментованими мембранами ЗЕР. У цих гемокапілярах спостерігалося зростання кількості білих кров'яних клітин, їх агрегація та адгезія. Дослідження показало, що множинна скелетна травма розглядається з морфологічними змінами субмікроскопічної структури компонентів дихального відділу легенів. Однак припускають, що інтрамедулярний остеосинтез перелому стегнової кістки збільшує як вираженість змін структури компонентів дихального відділу легенів, так і їх розширення. Наше дослідження показало, що інтрамедулярний остеосинтез при множинній скелетній травмі спричиняє субмікроскопічне морфологічне пошкодження всіх компонентів дихального відділу легень. Найбільш помітні зміни ультраструктури альвеолярних клітин типу І, альвеолярних клітин ІІ типу, інтерстиціальної тканини, гемокапілярних і альвеолярних макрофагів відбуваються протягом 24 годин дослідження. Встановлено, що інтрамедулярний остеосинтез стегнових кісток, проведений впродовж перших 24-х годин після травми супроводжується вираженими змінами структурної організації всіх компонентів респіраторного відділу легень. Зі збільшенням терміну дослідження (72-168 год.) в респіраторному відділі спостерігаються як дистрофічно-деструктивні так і компенсаторно-пристосувальні зміни.
Ключові слова	легені, респіраторний відділ, експериментальна множинна скелетна травма, інтрамедулярний остеосинтез
Список цитованої літератури	Kopytchak ІR. Morphofunctional changes in the lungs in isolated and coupled injury. Hospital Surgery. 2014; 1: 36-9. [in  Ukranian] Kovalchuk OL, Kulyanda IS, Smorshchok YUS, Kulyanda OO. Assisting victims with polytrauma at dominative skeletal trauma.Hosp Sur. 2011; 4: 72-4. [in Ukranian] Kozak DV, Volkov КS. Electronically microscopic state of liver by experimental polytrauma. World of Medicine and Biology. 2014; 2(44): 126-8. [in Ukranian] Kuz UV, Sulyma VS, Zaiats LM, Kovalyschyn TM. Model of multiple skeletal trauma in small animals. Rationalization proposition №14/2729. 2014 Nov 11.[in Ukranian] Alberdi F, Azaldegui F, Zabarte M, García I, Atutxa L, Santacana J et all. Epidemiological profile of late  mortality in severe polytraumatisms. Med Intensiva. 2013; 37(6): 383-90. Bhatia M, Zemans RL, Jeyaseelan S. Role of chemokines in the pathogenesis of acute lung injury.  American Journal of Respiratory Cell and Molecular Biology. 2012; 46(5): 566-72. Chen C, Shi L, Li Y, Wang X, Yang S. Disease-specific dynamic biomarkers selected by integrating inflammatory mediators with clinical informatics in ARDS patients with severe pneumonia. Cell Biol Toxicol. 2016;32:169–184. Chen X, Song Y, Liu Z, Zhang J, Sun T. Ultrastructural lung pathology following brain injury combined with femur shaft fracture in a rat model. Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 2015; 78(3): 558–64. Howard BM, Kornblith LZ, Hendrickson CM, Redick BJ, Conroy AS, Nelson MF et all. Differences in degree, differences in kind: characterizing lung injury in trauma. J. Trauma Acute Care Surg. 2015; 78(4): 735–741. Husebye E, Lyberg T, Opdahl H, Aspelin T, Stoen R, Madsen J, Riose O. Intramedullary nailing of femoral shaft fractures in polytraumatized patients. A longitudinal, prospective and observational study of the procedure-related impact on cardiopulmonary- and inflammatory responses. Scandinavian journal of trauma, resuscitation and emergency medicine. 2012; 20:2. Mare TA, Treacher DF, Shankar-Hari M, Beale R, Lewis SM, Chambers  DJ et al. The diagnostic and prognostic significance of monitoring blood levels of immature neutrophils in patients with systemic inflammation. Critical Care. 2015; 19(1): article 57. Namas R, Ghuma A, Hermus L, Zamora R, Okonkwo D, Billiar T et all. The Acute Inflammatory Response in Trauma / Hemorrhage and Traumatic Brain Injury: Current State and Emerging Prospects. The Libyan Journal of Medicine. 2009; 4(3): 97–103. Perl M, Hohmann C, Denk S, Kellermann Ph, Lu D, Braumüller S et al. Role of activated neutrophils in chest trauma-induced septic acute lung injury. Shock. 2012; 38(1): 98-106. Stubljar D, Skvarc M. Effective strategies for diagnosis of Systemic Inflammatory Response Syndrome (SIRS) due to bacterial infection in surgical patients. Infectious Disorders: Drug Targets. 2015; 15(1): 53-6. Williams A, Chambers R. The mercurial nature of neutrophils: still an enigma in ARDS? Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol. 2014; 306: 217-30.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №4(66), 2018 рік , 160-164 сторінки, код УДК 616-092+616.24+616-001+616.71+616-08
DOI	10.26724/2079-8334-2018-4-66-160-164