Школьніков В. С., Залевський Л. Л., Кисельова Т. М., Гненна В. О.

МАКРО- ТА МІКРОСТРУКТУРА МОЗОЧКА ПЛОДІВ ЛЮДИНИ 13-14 ТИЖНІВ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ

---

Про автора:	Школьніков В. С., Залевський Л. Л., Кисельова Т. М., Гненна В. О.
Рубрика	ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Для більш детального дослідження механізмів ембріогенезу та розуміння механізмів патогенезу виникнення вроджених вад розвитку виникає необхідність у визначені морфометричних (гістометричних) параметрів відділів головного мозку у різні терміни гестації. Метою дослідження є встановлення структури макрометричних параметрів черв’яка та півкуль мозочка, а також морфометричних параметрів і цитоархітектоніки мозочка плодів людини 13-14 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Виконано анатомо-гістологічне, імуногістохімічне та морфометричне дослідження черв’яка та півкуль мозочка 12 плодів людини гестаційним терміном 13-14 тиж. без аномалій центральної нервової системи, які були отримані у результаті пізнього аборту у обласному патологоанатомічному бюро м. Вінниці. Матеріали дослідження не суперечать основним біоетичним нормам Гельсінської декларації прийнятої 59 Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації у 2008 році. Отримані гістологічні препарати забарвлювали гематоксиліном та еозином, толуїдиновим синім та за Ван-Гізон. Під час імуногістохімічного дослідження були використані діагностичні моноклональні антитіла фірми "DacoCytomation" (Данія): Кі-67 – для оцінювання проліферативної активності нейтральних стовбурових клітин, віментин – для дослідження морфології радіальної глії та синаптофізин – для оцінювання мієлінізації волокон провідних шляхів. Фотофіксація та морфометрія отриманих зрізів виконувалися за допомогою камери ETREK Ucmos та комп'ютерної програми ToupViem (комп’ютерна гістометрія). Статистична обробка цифрових даних виконана за допомогою стандартного програмного пакета "Statistica 6.0". В результаті дослідження встановлено: поперечний розмір мозочка, поздовжні розміри, висота та поперечний розмір правої й лівої півкулі мозочка; поперечний, поздовжній розмір і висота черв’яка, а також маса мозочка. Встановлено, що у гістоцитоархітектоніці півкуль мозочка, наявні три шари: вентрикулярна зона, проміжна зона, кіркова зона, яка у свою чергу поділяється на внутрішній зернистий, молекулярний та зовнішній зернистий шари. У процесі дослідження встановлено: вентрикулярна зона правої півкулі мозочка має найменшу товщину, а проміжна зона – найбільшу товщину; проміжна зона лівої півкулі мозочка має найбільшу товщину, а вентрикулярна зона – найменшу товщину; найменша щільність нейральних стовбурових клітин спостерігається у молекулярній зоні, а найбільша – у вентрикулярній зоні; більш інтенсивна проліферація нейральних стовбурових клітин присутня у вентрикулярній зоні, а менш інтенсивна – у проміжній зоні; починаючи з вентрикулярної зони, волокна радіальної глії проходять через усі шари мозочка до зовнішньою зернистого шару у радіальному напрямку; експресія синаптофізину присутня в усіх шарах мозочка. Таким чином встановлені макрометричні параметри утворів мозочка плодів людини віком 13-14 тижнів внутрішньоутробного розвитку. За допомогою комп'ютерної гістометрії на горизонтальних зрізах встановлено особливості структурної організації черв’яка та півкуль мозочка, а також морфологія радіальної глії, яка притаманна для даного гестаційного терміну.
Ключові слова	черв’як мозочка, півкулі мозочка, морфометричні параметри, радіальна глія, внутрішньоутробний розвиток
Список цитованої літератури	Shkolnikov VS, Zalevskiy LL, Stelmashchuk PO, Tikholaz VO. Sposib vyznachennya makrometrychnyx parametriv struktur mozochka. Patent u2016 07526 Ukrayina, MPK А61В 5/107. 2016; 8. [in Ukrainian] Acton QA. Chromosome disorders – advances in research and treatment. 2012; Edition is a ScholarlyBabcook CJ, Chong BW, Salamat MS, Ellis WG, Goldstein RB. Sonographic anatomy of the developing cerebellum: normal embryology can resemble pathology. AJR Am. J. Roentgenol. 1996; 166(2): 427-433. Guihard-Costa AM, Larroche JC. Differential growth between the fetal brain and its infratentorial part. Early Hum. Dev. 1990; 23(1): 27-40. Kabbani H, Raghuveer TS. Craniosynostosis. Am. Fam. Physician. 2004; 69(12): 2863-2870. Liu F, Zhang Z, Lin X, Teng G, Meng H, Yu T, Fang F, Zang F, Li Z, Liu S. Development of the human fetal cerebellum in the second trimester: a post mortem magnetic resonance imaging evaluation. J. Anat. 2011; 219(5): 582-588. Loeser JD, Lemire RJ, Alvord EC. The development of the folia in the human cerebellar vermis. Anat. Rec. 1972; 173(1): 109-113. Milosevic A, Zecevic N. Developmental changes in human cerebellum: Expression of intracellular calcium receptors, calcium-binding proteins, and phosphorylated and nonphosphorylated neurofilament protein. J. Comp. Neurol. 1998; 396(4): 442-460. Volpe JJ. Cerebellum of the premature infant: rapidly developing, vulnerable, clinically important. J. Child. Neurol. 2009; 24(9): 1085-1104. Yamaguchi K, Goto N. Three-dimensional structure of the human cerebellar dentate nucleus: a computerized reconstruction study. Anat. Embryol. (Berl). 1997; 196(4): 343-348.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №1(67), 2019 рік , 203-208 сторінки, код УДК 616.831.71-053.13
DOI	10.26724/2079-8334-2019-1-67-203