Стаття
ДОСЛІДЖЕННЯ MIR-BART 13 І 15 У ПАЦІЄНТІВ З АЛЕРГОПАТОЛОГІЄЮ НА ТЛІ ХРОНІЧНОЇ ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ
| Про автора: | Зубченко С.О., Чопяк В.В., Гаврилюк А.М., Потьомкіна Г.О., Ломіковська М.П. |
| Рубрика | КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА |
| Тип статті | Наукова стаття |
| Анотація | Вірус Епштейна-Барр (EBV) ініціює широкий спектр імуномодулюючих ефектів в організмі людини - відтак, є численні дані про важливу роль вірусу в патогенезі багатьох захворювань, в т.ч. алергічних. EBV, як γ-герпесвірус, може виступати тригером патологічних порушень навіть у латентній фазі. Крім того, EBV - один із перших вірусів, у якому виявлена експресія miRNAs, які використовуються як мішені для виявлення вірусу в клінічних дослідженнях. МікроРНК (miRNAs) - це малі некодуючі дволанцюгові молекули РНК, довжиною близько 22-х пар нуклеотидів. За допомогою послідовної і багатокомпонентної регуляції експресії генів, miRNAs забезпечують контроль над багатьма метаболічними процесами та модулюють експресію генів на пост-транскрипційному рівні. Однак, і низка вірусів експресують власні miRNAs. На сьогодні їх ідентифіковано понад 502, з яких 44 належать EBV. Функції цих miRNAs лише починають вивчатись. Тому метою нашої роботи було дослідити асоціативні зв’язки miR-BART 13 і 15 у пацієнтів з алергопатологією і хронічною EBV-інфекцією в активній та латентній фазах. Дане проспективне дослідження проведено на кафедрі клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Львівському регіональному медичному центрі клінічної імунології та алергології, Україна. Під спостереженням знаходилось 228 пацієнтів, які звернулись на консультативний прийом впродовж 2016-2018 років і в яких було діагностовано бронхіальну астму (БА) та / або алергічний риніт (АР), сенсибілізацію до пилкових алергенів. З них у групу дослідження увійшло 46 пацієнтів з алергопатологією і хронічною EBV - інфекцією в активній/латентній фазах, віком 18-59 років, з них 63% жінок (29 осіб), 37% чоловіків (17 осіб). Пацієнтам виконували клінічні, загальні лабораторні, інструментальні, специфічні алергологічні, молекулярно-генетичні, цитологічні дослідження. Для визначення загального і специфічних IgE (sIgE) до алергенів і специфічних антитіл до EBV (EBNA-IgG, ЕВV-VCA-IgG) використовували метод імуноферментного аналізу з використанням тест систем «Euroimmun», Німеччина. Визначення ДНК ЕBV у крові, слині та слизовій задньої стінки глотки виконували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на діагностикумах «AmpliSens» (РФ) при використанні «Rotor Genе 6000» (Corbett Recearch, Австралія). Визначення експресії miR-BART 13, 15 у зразках сироватки проводили наступним чином: тотальну РНК виділяли з використанням mirVanaTMPARISTM (Ambion, США); miRNAs визначали методом зворотної транскрипції і ПЛР у реальному часі. Зворотну транскрипцію проводили з використанням набору High Capacity cDNA Reversе Transcription Kit (Applied Byosystems, США), специфічних праймерів для кожної miRNAs і 10 нг тотальної РНК. Кількісну ПЛР у реальному часі проводили з використанням TaqMan MicroRNA Assays (Applied Biosystems, США). Ампліфікацію проводили на 7500 Fast Real_time PCR (Applied Byosystems, США). Отримані дані були проаналізовані за допомогою програмного забезпечення 7500 Fast Real_time PCR. Дослідження проводились у відділі загальної та молекулярної патофізіології інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. Як показали результати досліджень, високі рівні експресії miR-BART 13 виявлені у пацієнтів з алергопатологією на тлі хронічної EBV-інфекції в активній (р<0,01) і латентній (р<0,05) фазах порівняно зі здоровими особами. Різниці у рівнях експресії miRNAs 13, 15 залежно від середовища реплікації вірусу не виявлено. Дослідження miRNAs 13, 15 у групах, сформованих залежно від верифікованих алергічних хвороб, показало, що вищі рівні miR-BART 13 спостерігалась серед групи пацієнтів з бронхіальною астмою (БА) на тлі активної фази EBV-інфекції (p<0,01). У даній групі пацієнтів також виявлений зворотній кореляційний зв'язок між рівнями miR-BART-13 та ОФВ1 і прямий кореляційний зв'язок з рівнями загального IgE. Вищі показники miR-BART 15 були у пацієнтів з БА і активною EBV-інфекцією порівняно з контрольною групою осіб (p<0,05). Таким чином, у пацієнтів з БА і активною фазою хронічної EBV-інфекції підвищення рівнів експресії miR-BART-13 може виступати біомаркером тяжкості алергічного запального процесу на підставі збільшення рівня бронхіальної обструкції і формування гіпер-IgE синдрому. |
| Ключові слова | Хронічна Епштейна-Барр вірусна інфекція, алергічні хвороби, miR-BART 13, miR-BART 15 |
| Список цитованої літератури |
|
| Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №2(68), 2019 рік , 054-060 сторінки, код УДК 616-056.3-02:[616.98:578.825.13]-07 |
| DOI | 10.26724/2079-8334-2019-2-68-54-60 |