Стаття
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ З БОКУ АНАСТОМОЗУ У ХВОРИХ ЗІ ЗЛОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ СТРАВОХОДУ ТА КАРДІОЕЗОФАГІАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ
Про автора: | Усенко О.Ю., Сидюк А.В., Клімас А.С., Сидюк О.Є. |
Рубрика | КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА |
Тип статті | Наукова стаття |
Анотація | Мета дослідження полягала в забезпеченні порівняльного опису післяопераційних ускладнень, пов'язаних з анастомозом у хворих після езофагетомії в залежності від способу формування механічного езофагогастроанастомозу. Проаналізовано клініко-демографічний профіль досліджуваних пацієнтів, оскільки в науковій літературі час від часу з'являються публікації про фактори ризику ускладнень після езофагктомії, як взагалі, так і безпосередньо пов'язані з анастомозом з метою визначити порівнянність досліджуваних груп. Формування стравохідно-шлункових анастомозів після езофагектомії, не дивлячись на явний прогрес, все ще супроводжується розвитком у пацієнтів ускладнень, пов’язаних з анастомозом. Однак інформація щодо впливу способу формування езофагогастроанастомозу на наслідки після езофагектомії залишається суперечливою. Мета роботи – надати порівняльну характеристику пост-операційних ускладнень у хворих після резекції стравоходу залежно від способу формування механічного езофагогастроанастомозу. У дослідження включені 30 пацієнтів, яким було сформовано розроблений і захищений патентом України інвагінаційний механічний езофагогастроанастомоз (група дослідження) і 30 хворих, яким було сформовано циркулярний механічний езофагогастроанастомоз кінець-в-бік (група порівняння) після езофагектомії. Оцінювали частоту неспроможності езофагогастроанастомозу, частоту рубцевих стриктур, частоту та вираженість рефлюкс-езофагіту. У динаміці усім хворим проведена фіброезофагогастродуоденоскопія, ендоскопічне дослідження, вираженість рефлюкс-езофагіту оцінювали відповідно до модифікованої Лос-Анджелеської класифікації. Статистичний аналіз даних проведений з використанням пакету статистичного аналізу EZR v. 1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan), графічний інтерфейс до R (The R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). В умовах формування інвагінаційного механічного езофагогастроанастомозу результати виявили статистично значуще зниження стриктур анастомозу (p=0,047) (17% (95% ВІ 5,4% – 32,6%), проти 43% (95% ВІ 25,7% – 61,9%), ВР=0,4 (95% ВІ 0,2 – 0,9), а також частоту пострезекційного рефлюкс-езофагіту (43% проти 68%; p=0,02) порівняно з циркулярним механічним езофагогастроанастомозом кінець-в-бік. Однак між двома групами не було виявлено істотних відмінностей щодо неспроможності анастомозу. Зазначимо, що в умовах формування інвагінаційного механічного езофагогастроанастомозу випадків його неспроможності не було виявлено (0% проти 7%, p=0,49). Спосіб формування інвагінаційного механічного езофагогастроанастомозу сприяє зниженню частоти стриктур анастомозу та рефлюкс-езофагіту, неспроможність анастомозу не спостерігали. |
Ключові слова | механічний анастомоз, інвагінаційний, циркулярний, недостатність анастомозу, стриктури, рефлюкс-езофагіт |
Список цитованої літератури |
|
Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №2(68), 2019 рік , 135-140 сторінки, код УДК 616.329-089 |
DOI | 10.26724/2079-8334-2019-2-68-135-140 |