EnglishУкраїнська
  • Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

  • Стаття
    Мішалов В.Д., Петрошак О.Ю., Хохолєва Т.В., Гуріна О.О., Гунас В.І.

    СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА ВОГНЕПАЛЬНИХ УШКОДЖЕНЬ У ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ МАЙДАНУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ


    Про автора: Мішалов В.Д., Петрошак О.Ю., Хохолєва Т.В., Гуріна О.О., Гунас В.І.
    Рубрика КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
    Тип статті Наукова стаття
    Анотація Протягом останніх 5 років в Україні кількість вогнепальних поранень зросла. Актуальною залишається інформація про особливості тілесних ушкоджень у протестувальників Майдану Незалежності у м. Києві у 2014 році. Мета дослідження – аналіз особливостей тілесних ушкоджень, отриманих протестувальниками Майдану 18-20 лютого 2014 р. Матеріалом дослідження були архівні матеріали («Висновки спеціаліста») кафедри судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти з результатами дослідження тілесних ушкоджень 322 потерпілих протестувальників 18-20 лютого 2014 р. у м. Києві. Використовувались методи дослідження: антропометричний, морфометричний; фотографічний і статистичний. Найбільшу кількість серед потерпілих складали чоловіки з вогнепальними ушкодженнями, заподіяними еластичними кулями і картеччю, свинцевим шротом і картеччю, 12 мм металевою кулею типу «Блондо»; термічні, хімічні опіки; контузії, втрати зору і слуху, травматичні ампутації пальців рук від розриву світло-шумових гранат. Мали місце ушкодження, заподіяні міліцейськими кийками, палками, кулаками і ногами. Характер, об’єм та переважна локалізація ушкоджень (нижні кінцівки і голова) свідчать про те, що світло-шумові гранати умисно і штучно були укомплектовані додатковими вражаючими компонентами. За ступенем тяжкості переважали легкі тілесні ушкодження. Серед тілесних ушкоджень 322 потерпілих протестувальників Майдану під час подій 18-20 лютого 2014 р. найбільшу кількість складали прояви вогнепальної травми: садна, крововиливи, рани, спричинені еластичними кулями і картеччю до «нелетальної» зброї та свинцевим шротом і картеччю, 12 мм металевою кулею типу «Блондо»; термічні, хімічні опіки, контузії, втрати зору і слуху, травматичні ампутації пальців рук від розриву світло-шумових гранат.
    Ключові слова судова медицина, тілесні ушкодження, вогнепальні ушкодження
    Список цитованої літератури
    • Bobkov PYu, Lebed MF, Perebetiuk AM, Gunas, VI. Sudovo-medychna kharakterystyka vohnepalnykh poshkodzhen shkirozaminnyka pry postrilakh iz pistoleta "Fort-17R". Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2019; 23: 51-56. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.2.90.2019.33 [in Ukrainian]
    • Kozlov SV, Tkachenko OV, Zrozhevskyi RS. Sudovo-medychna kharakterystyka tilesnykh ushkodzhen pry kontaktnomu vybukhu hranaty F-1. Sud.-med. Ekspertyza. 2016; 1: 78-80. [in Ukrainian]
    • Legin GA, Bondarchuk AO, Perebetyuk AN. Sudebno-meditsinskaya harakteristika vhodnyih otverstiy pri vyistrelah iz pnevmaticheskogo pulevogo oruzhiya. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2015 Mar 1; 58(2): 14-16. https://doi.org/10.17116/sudmed201558214-16 [in Russian]
    • Mishalov VD, Khokholieva TV, Voichenko VV, Bachynskyi VT, Kryvda HF. Analiz kilkosti osib, shcho zahynuly vnaslidok vohnepalnoi travmy sered naselennia Ukrainy za 2007-2016 rr. Zb. nauk. pr. spivrobitnykiv NMAPO im. P.L. Shupyka. 2018; 30: 591-598. [in Ukrainian] 
    • Bodalal Z, Mansor S. Gunshot injuries in Benghazi–Libya in 2011: The Libyan conflict and beyond. the surgeon. 2013 Oct 1; 11(5): 258-263. https://doi.org/10.1016/j.surge.2013.05.004
    • Jena AB, Sun EC, Prasad V. Does the declining lethality of gunshot injuries mask a rising epidemic of gun violence in the United States?. Journal of general internal medicine. 2014 Jul 1; 29(7): 1065-1069. https://doi.org/10.1007/s11606-014-2779-z
    • Kneubuehl B, Coupland RM, Rothschild MA, Thali M, redakteure. Wundballistik: grundlagen und anwendungen. 3., vollst. überarb. u. erw. Aufl. Heidelberg, Germany: Springer. 2008; 25: 491.
    • Lantz PE, Stone RS, Broudy D, Morgan TM. Terminal ballistics of the 9mm with Action Safety bullet or Blitz-Action-Trauma (BAT) ammunition. J Forensic Sci. 1994; 3: 612-623. https://doi.org/10.1520/JFS13637J.
    • Martín-Alberca C, Ferrando JL, García-Ruiz C. Anionic markers for the forensic identification of Chemical Ignition Molotov Cocktail composition. Science & Justice. 2013; 1: 49-54. https://doi.org/10.1016/j.scijus.2012.11.004.
    • Mohammed EM. Forensic Analysis of Firearm Injuries in Fayoum Governorate in the Period from 2011 to 2016. Ain Shams Journal of Forensic Medicine and Clinical Toxicology. 2019; 33: 1-7. DOI: 10.21608/AJFM.2019.27640.
    • Newgard CD, Kuppermann N, Holmes JF, Haukoos JS, Wetzel B, Hsia RY, Wang NE, Bulger EM, Staudenmayer K, Mann NC, Barton ED. Gunshot injuries in children served by emergency services. Pediatrics. 2013 Nov 1; 132(5): 862-870. doi: 10.1542/peds.2013-1350.
    • Obafunwa JO, Faduyile FA, Soyemi SS, Eze UO, Nwana EJ, Odesanmi WO. Forensic Investigation of mass disasters in Nigeria: A review. Nigerian medical journal: journal of the Nigeria Medical Association. 2015; 1: 1-5. doi: 10.4103/0300-1652.149162.
    • Papachristos AV, Wildeman C, Roberto E. Tragic, but not random: The social contagion of nonfatal gunshot injuries. Social Science & Medicine. 2015 Jan 1; 125: 139-150. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.01.056
    • Peerwani N. The role of a forensic pathologist in armed conflict. Academic forensic pathology. 2017; 3: 370-389. https://doi.org/10.23907/2017.033.
    • Szwarcwald CL, de Castilho EA. [Mortality by firearms in the state of Rio de Janeiro, Brazil: a spatial analysis]. Rev Panam Salud Publica. 1998; 3: 61-70. DOI: 10.1590/S1020-49891998000900003.
    Публікація статті «Світ Медицини та Біології» №3(69), 2019 рік , 118-122 сторінки, код УДК 340.624.1: 616-001.45
    DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-118-122