Городинська О.Ю., Бобирьова Л.Є.

ЙОДДЕФІЦИТ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ТИРЕОЇДНОЇ ПАТОЛОГІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

---

Про автора:	Городинська О.Ю., Бобирьова Л.Є.
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Йодний дефіцит - проблема актуальна для всієї території України. Різниця полягає тільки в його тяжкості - від легкого на сході, півдні та в центрі країни до середньотяжкого і тяжкого в гірських районах Карпат. Метою дослідження було провести аналіз патології щитовидної залози в Полтавській області за умов йоддефіциту. Оцінюючи екологічну ситуацію в Полтавській області, можна відзначити, що дана область відноситься до зони помірного йодного дефіциту, оскільки відзначається зниження вмісту йоду по всім водоносним горизонтам Полтавської області. Профілактичні заходи повинні бути постійними, оскільки йодний дефіцит як екологічну проблему ліквідувати неможливо. Світовий і вітчизняний досвід показують, що припинення профілактики призводить до швидкого зростання частоти йододефіцитних захворювань в популяції. Здійснення профілактики йододефіцитних захворювань набагато ефективніше, ніж лікування наслідків йодного дефіциту, тим більше, що деякі з них (розумова відсталість, кретинизм) практично незворотні. Таким чином, у розвитку зобної ендемії велику роль відіграють екологічні умови відповідного регіону. Індуктором тиреоїдної патології в цілому є йододефіцит, як прямий, так і відносний, основною причиною якого є техногенне забруднення навколишнього середовища (фтористі з'єднання, радіонукліди і ін.). Тобто зобна ендемія або йододефіцит має регіональні відмінності, які пов'язані з екологічними умовами цього чи іншого регіону.
Ключові слова	щитовидна залоза, патологія щитовидної залози, йододефіцитні захворювання, йод, фтор, забруднення радіонуклідами
Список цитованої літератури	Bobyryova LУe, Dvornyk IL, Muravlyova OV, Gorodynska OYu. Diagnostyka ta likuvannya yododefitsytnykh zakhvoryuvan: navchalnyi posibnyk. Poltava; 2016. 142 s. [in Ukrainian] Botsyurko VI. Endemichnyy zob. Zdorovya Ukrayiny. 2011; 2:50-51. [in Ukrainian] De Benua B, Shvets OV. Ustraneniye defitsita yoda — odna iz klyuchevykh zadach zdravookhraneniya. Mezhdunarodnyi endokrinologicheskiy zhurnal. 2011; 6(38):9-17. [in Russuian] Karachentseva YuI, Kazakova AV. 100 izbrannykh lektsiy po endokrinologii (vtoroy vypusk). Kharkov: “S.A.M.”; 2014. 1000 s. [in Russuian] Pankiv BI. Praktychna tyreoyidolohiya. Donetsk: Vydavets Zaslavskyi OYu; 2011. 223 s. [in Ukrainian] Tronko MD, PolumbrykMO, Kravchenko VI, Balyon YaH. Naukovi  aspekty vyrishennya  problemy yododefitsytu  u  naselennya Ukrayiny`. Endokrynolohiya.2011; 16(2);189-199. [in Ukrainian] Yarmonenko SP. Radiobiologiya cheloveka i zhivotnykh. Moskva: Vyssh.shk.; 1988: 424 s. [in Russuian] Jochner S, Thamm M, Schmits R. Is  measurement of  iodine  concentration consistently reliable to assess  iodine status. Eur. Thyroid J. 2014; 3(1):115-123. Leung AM, Braverman LE. Consequences of excess iodine 2013. Nat. Rev. Endocrinol. 2013; 10:P. 251-259. Pearce EN, Andersson M, ZimmermannMB. Globalnaya situatsiya s obespecheniem yodom v 2013 godu. Gazeta “Zdorovya Ukrayiny”. Tematychnyi nomer “Endokry`nologiya”. 2013 Jan; 34–35. Vanderpump MPJ. The epidemiology of thyroid disease. Br. Med. Bull. 2011; 99(1): 39-51.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №2(72), 2020 рік , 036-039 сторінки, код УДК 616.441:616-02:616.391:546.15(477.53)
DOI	10.26724/2079-8334-2020-2-72-36-39