М. М. Кочуєва, В. Г. Псарьова, Г. А. Тимченко, О. С. Коміссарова, А. В. Марченко, М. Є. Тимченко, Ю. О. Заікіна

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ З КОМОРБІДНІСТЮ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ТА ОЖИРІННЯ

---

Про автора:	М. М. Кочуєва, В. Г. Псарьова, Г. А. Тимченко, О. С. Коміссарова, А. В. Марченко, М. Є. Тимченко, Ю. О. Заікіна
Рубрика	КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Бронхіальна астма характеризується безліччю фенотипів, одним з них є фенотип бронхіальної астми з ожирінням, що супроводжується більшою кількістю симптомів, гіршими показниками функції зовнішнього дихання та якості життя, недостатньою відповіддю на контролюючу терапію бронхіальної астми порівняно із ізольованою формою, що в свою чергу призводить до збільшення кількості загострень бронхіальної астми та звернень за медичною допомогою. Тому метою дослідження стало дослідження впливу надлишкової маси тіла на параметри клініко-лабораторного стану хворих на бронхіальну астму. У дослідження були включенні 132 хворих на персистуючу бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості (76 жінок та 56 чоловіків), віком 35-60 років, середній вік складав 52,64±8,24 роки. Діагноз БА встановлювали відповідно до рекомендацій GINA. Відповідно до індексу маси тіла усіх пацієнтів поділили на групи: з нормальною вагою та з надлишковою масою тіла (індекс маси тіла від 25,0 кг/м2 і більше). Усі пацієнти пройшли обстеження, яке включало: загальне клінічне обстеження – збір анамнезу та об’єктивне обстеження з антропометричною оцінкою маси тіла, зросту, та розрахунком індексу маси тіла, вимірювання артеріального тиску; анкетування за допомогою опитувальника Asthma Control Questionnaire-5 для визначення рівня контролю бронхіальної астми; спірографію; лабораторні обстеження – клінічний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою, визначення рівня глюкози крові, аналіз показників ліпідного профілю (ліпопротеїди низької щільності, ліпопротеїди високої щільності, загальний холестерин), аналіз вміст імуноглобуліну Е, визначали вміст у сироватці крові інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8. Отримані дані оброблялися з використанням програми Statistiсa. Використовувалися параметричні і непараметричні методи: t-критерій Стьюдента, тести Вілкоксона і Манна-Уїтні. Для попарного порівняння груп використовувався критерій Манна-Уїтні, для визначення взаємозв’язку між ознаками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Критичне значення рівня статистичної значущості приймалося рівним 0,05. Встановлено, що хворі на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла відрізняються від хворих на бронхіальну астму з нормальною масою тіла вірогідно більшою тривалістю перебігу бронхіальної астми та використання інгаляційних кортикостероїдів на 28,6 % та 27,0 % відповідно, а також вищим на 5,3 % рівнем діастолічного артеріального тиску (p<0,05). Наявність надлишкової маси тіла у хворих на бронхіальну астму порівняно з хворими з нормальною вагою асоціюється з більшими метаболічними розладами – вірогідними зниженням ліпопротеїди високої щільності (на 65,7 %), підвищенням ліпопротеїдів низької щільності (на 13,2 %) та рівня глюкози (на 5,1 %), а також збільшенням показника системного запалення – інтерлейкіну-6 (на 31,8 %) (p<0,05), що в свою чергу свідчить про наявність більш високого серцево-судинного ризику у цій групі хворих. У хворих на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла наявні вірогідні кореляції індексу маси тіла з віком, функцією зовнішнього дихання, рівнем контролю симптомів (бал за Asthma Control Questionnaire-5), рівнями систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також показниками метаболічного стану (рівнем глюкози та ліпопротеїдів низької щільності).
Ключові слова	бронхіальна астма, ожиріння, контроль симптомів, перебіг хвороби, серцево-судинний ризик
Список цитованої літератури	Bates JH, Poynter ME, Frodella CM, Peters U, Dixon AE, Suratt BT. Pathophysiology to phenotype in the asthma of obesity. Annals of the American Thoracic Society. 2017;14(Supplement_5). doi: 10.1513/annalsats.201702-122aw Carpaij OA, van den Berge M. The asthma–obesity relationship. Current Opinion in Pulmonary Medicine. 2018; 24(1):42–9. doi: 10.1097/mcp.0000000000000446 Evans S, Kurukulaaratchy RJ. The effect of bariatric surgery in the Difficult ASTHMA–OBESITY Phenotype: A case report. Journal of Asthma. 82012; 50(1):52–5. doi: 10.3109/02770903.2012.741639 Global initiative for asthma - global initiative for asthma [Internet]. GINA. 2021 [cited 2021Aug11]. Available from: https://ginasthma.org/  Lang JE, Bunnell HT, Lima JJ, Hossain MJ, Wysocki T, Bacharier L, et al. Effects of age, sex, race/ethnicity, and allergy status in obesity‐related pediatric asthma. Pediatric Pulmonology. 2019;54(11):1684–93. doi: 10.1002/ppul.24470 Michalovich D, Rodriguez-Perez N, Smolinska S, Pirozynski M, Mayhew D, Uddin S, et al. Obesity and disease severity magnify disturbed microbiome-immune interactions in asthma patients. Nature Communications. 2019;10(1). doi: 10.1038/s41467-019-13751-9 Miethe S, Karsonova A, Karaulov A, Renz H. Obesity and asthma. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2020;146(4):685–93. doi: 10.1016/j.jaci.2020.08.011 Mohan A, Grace J, Wang BR, Lugogo N. The effects of obesity in asthma. Current Allergy and Asthma Reports. 2019; 19(10). doi: 10.1007/s11882-019-0877-z Peters U, Dixon A, Forno E. Obesity and Asthma. J Allergy Clin Immunol. 2018; 141(4):1169–79. doi: 10.1016/j.jaci.2018.02.004 Villeneuve T, Guilleminault L. Asthme et obésité de l’adulte. Revue des Maladies Respiratoires. 2020; 37(1):60–74. doi: 10.1016/j.rmr.2019.03.016 Wood LG. Asthma in the obese: A big and growing problem. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2017; 195(1):4–5. doi: 10.1164/rccm.201608-1582ed Yuan Y, Ran N, Xiong L, Wang G, Guan X, Wang Z, et al. Obesity-related asthma: Immune regulation and potential targeted therapies. Journal of Immunology Research. 2018; 2018:1–13. doi: 10.1155/2018/1943497
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №3(77), 2021 рік , 082-086 сторінки, код УДК 616.248-036.001.33
DOI	10.26724/2079-8334-2021-3-77-82-86