Стаття
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ З КОМОРБІДНІСТЮ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ТА ОЖИРІННЯ
Про автора: | М. М. Кочуєва, В. Г. Псарьова, Г. А. Тимченко, О. С. Коміссарова, А. В. Марченко, М. Є. Тимченко, Ю. О. Заікіна |
Рубрика | КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА |
Тип статті | Наукова стаття |
Анотація | Бронхіальна астма характеризується безліччю фенотипів, одним з них є фенотип бронхіальної астми з ожирінням, що супроводжується більшою кількістю симптомів, гіршими показниками функції зовнішнього дихання та якості життя, недостатньою відповіддю на контролюючу терапію бронхіальної астми порівняно із ізольованою формою, що в свою чергу призводить до збільшення кількості загострень бронхіальної астми та звернень за медичною допомогою. Тому метою дослідження стало дослідження впливу надлишкової маси тіла на параметри клініко-лабораторного стану хворих на бронхіальну астму. У дослідження були включенні 132 хворих на персистуючу бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості (76 жінок та 56 чоловіків), віком 35-60 років, середній вік складав 52,64±8,24 роки. Діагноз БА встановлювали відповідно до рекомендацій GINA. Відповідно до індексу маси тіла усіх пацієнтів поділили на групи: з нормальною вагою та з надлишковою масою тіла (індекс маси тіла від 25,0 кг/м2 і більше). Усі пацієнти пройшли обстеження, яке включало: загальне клінічне обстеження – збір анамнезу та об’єктивне обстеження з антропометричною оцінкою маси тіла, зросту, та розрахунком індексу маси тіла, вимірювання артеріального тиску; анкетування за допомогою опитувальника Asthma Control Questionnaire-5 для визначення рівня контролю бронхіальної астми; спірографію; лабораторні обстеження – клінічний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою, визначення рівня глюкози крові, аналіз показників ліпідного профілю (ліпопротеїди низької щільності, ліпопротеїди високої щільності, загальний холестерин), аналіз вміст імуноглобуліну Е, визначали вміст у сироватці крові інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8. Отримані дані оброблялися з використанням програми Statistiсa. Використовувалися параметричні і непараметричні методи: t-критерій Стьюдента, тести Вілкоксона і Манна-Уїтні. Для попарного порівняння груп використовувався критерій Манна-Уїтні, для визначення взаємозв’язку між ознаками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Критичне значення рівня статистичної значущості приймалося рівним 0,05. Встановлено, що хворі на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла відрізняються від хворих на бронхіальну астму з нормальною масою тіла вірогідно більшою тривалістю перебігу бронхіальної астми та використання інгаляційних кортикостероїдів на 28,6 % та 27,0 % відповідно, а також вищим на 5,3 % рівнем діастолічного артеріального тиску (p<0,05). Наявність надлишкової маси тіла у хворих на бронхіальну астму порівняно з хворими з нормальною вагою асоціюється з більшими метаболічними розладами – вірогідними зниженням ліпопротеїди високої щільності (на 65,7 %), підвищенням ліпопротеїдів низької щільності (на 13,2 %) та рівня глюкози (на 5,1 %), а також збільшенням показника системного запалення – інтерлейкіну-6 (на 31,8 %) (p<0,05), що в свою чергу свідчить про наявність більш високого серцево-судинного ризику у цій групі хворих. У хворих на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла наявні вірогідні кореляції індексу маси тіла з віком, функцією зовнішнього дихання, рівнем контролю симптомів (бал за Asthma Control Questionnaire-5), рівнями систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також показниками метаболічного стану (рівнем глюкози та ліпопротеїдів низької щільності). |
Ключові слова | бронхіальна астма, ожиріння, контроль симптомів, перебіг хвороби, серцево-судинний ризик |
Список цитованої літератури |
|
Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №3(77), 2021 рік , 082-086 сторінки, код УДК 616.248-036.001.33 |
DOI | 10.26724/2079-8334-2021-3-77-82-86 |