До друку приймаються наукові статті, які містять такі необхідні елементи:
- Шифр УДК
- Назва статті (ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ, не більше 12 слів) повинна чітко відображати зміст статті, не повинна містити комерційних назв
- Перелік авторів: ініціали + прізвище без згадування наукових ступенів і звань, верхній індекс після прізвища кожного учасника, який вказує на відповідний номер установи.
- Перелік установ через кому і з нового рядка із зазначенням офіційних назв установ і міста, індекс ставиться перед установою. (Увага !! Перша установа вказується без індексу. Отже, друга установа матиме індекс 1).
- Актуальний e-mail автора для зв'язку з редакцією і потенційними читачами статті.
- Коротка анотація мовою статті (100-150 слів) подається одним абзацем. Анотація не повинна містити ніяких скорочень і абревіатур і повинна бути зрозумілою читачеві сама по собі, без ознайомлення з повним текстом статті. Анотацію не потрібно структурувати.
- Перелік ключових слів: 5-7 термінів, які найбільш конкретно передають напрямок дослідження, та не повинні повторювати назву статті.
- Окремим абзацем номер і назва НДР, в рамках якої проводиться дослідження, без згадування назви кафедри або установи. НДР повинна діяти на момент публікації статті.
Стаття подається авторами, як в друкованому, так і в електронному вигляді у супроводі документів (див. розділ «Авторам»). Текст статті направляється двома структурованими файлами: сама стаття і розширена анотація (див. структуру нижче).
Текст друкується через 1,5 інтервали без переносів, шрифт Тimes New Roman, 14 кегль у текстовому редакторі MS Word і зберігається у форматі .doc або .docx. Відступ абзацу - 1,25 см за допомогою меню «Абзац». Поля з усіх боків по 25 мм, без колонтитулів і нумерації сторінок.
Загальний обсяг оригінальної статті не повинен перевищувати 15 сторінок з урахуванням 3 анотацій, списку використаних джерел, таблиць, рисунків, діаграм і т.д. Матеріали візуалізації результатів розташовуються по тексту статті, в порядку їхнього згадування.
У разі виникнення питань щодо оформлення або подання даних, рекомендуємо ознайомитися з минулими випусками журналу.
Редакція залишає за собою право редакційної правки без втрати суті статті, а також право відхилення статей авторів, які не дотримались редакційних вимог під час підготовки статті. Друковані матеріали автору не повертаються. Якщо стаття перероблялася автором у процесі підготовки до публікації, датою надходження вважається день надходження остаточного тексту.
Черговість виходу статей стверджується редакційною колегією згідно публікаційного плану журналу. Редакція самостійно інформує автора про всі зміни в статусі розгляду його статті. У разі незгоди учасника з редакційною політикою, стаття може бути знята з публікації без права повторного друку цієї статті в цьому журналі.
Доводимо до відома авторів, що в зв'язку зі стислими термінами підготовки статей до випуску, автор зобов'язаний протягом 3 днів після отримання зауважень від редакції, повідомити редакцію про отримання листа, і протягом з 7 днів з моменту отримання зауважень, внести необхідні зміни до статті і направити виправлений варіант. У разі недотримання строків внесення зміни, редакція журналу залишає за собою право відмовити автору в публікації або перенести вихід статті на більш пізній термін, який визначається редакцією.
Вступ:
Постановка проблеми у загальному вигляді, аналіз останніх (за останні 10 років) досліджень та публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, визначення невирішених раніше частин загальної проблеми;
Рекомендований обсяг розділу: 1,5-2 стор. (одна сторінка дорівнює 250 словами або 1800 символам без пробілів), мінімум 7 посилань на літературу останніх 5-7 років; розділ повинен містити основну інформацію про предмет дослідження і стисле обґрунтування актуальності матеріалів. Всі основні поняття, скорочення і абревіатури повинні пояснюватися і розшифровуватися у вступі. Посилання на джерела подаються в квадратних дужках в порядку зростання, через кому і пробіл між джерелами. Інформація у вступі повинна корелюватися з результатами дослідження, описаними в обговоренні.
Мета:
Містить 2-3 речення, в яких сформульовано, яку проблему або гіпотезу вирішує автор, і з якою метою.
Матеріал і методи дослідження:
Рекомендований обсяг розділу: 1,5-2 стор. друкованого тексту (250-500 слів).
Включає в себе докладний виклад методик дослідження (із зазначенням автора методики і посилання на відповідне джерело в квадратних дужках), апаратури, на якій воно проводилося, критерії відбору тварин і хворих (вік, стать, вага, базовий стан здоров'я), кількість і характеристику пацієнтів, з розбивкою їх за статтю та віком, якщо потрібно для дослідження. Обов'язково вказується принцип розбивки пацієнтів на групи, а також дизайн дослідження. Слід назвати всі використовувані в ході роботи лікарські препарати і хімічні речовини, включаючи їх міжнародну непатентовану (загальноприйняту) назву, дози, шляхи введення, реактиви (із зазначенням в дужках фірми і країни-виробника), пакету програмного забезпечення (рік, версія), критерії статистичної обробки (параметричні, непараметричні). Даний розділ повинен містити максимальну інформацію - це необхідно для подальшого можливого відтворення результатів іншими дослідниками, порівняння результатів аналогічних досліджень та можливого включення даних статті в мета-аналіз.
Тут вказується дотримання етичних принципів (як місцевих, так і міжнародних: дотримання етичних принципів Європейської конвенції із захисту хребетних тварин; Гельсінська декларація; інформовану згоду хворого). Детальніше див. «Публікаційна етика і її порушення».
Наприкінці розділу «Матеріали і методи» виділяється підрозділ «Обробка даних», в якому вказується, якими методами обробки даних користувався автор. Якщо дослідження було рандомізованим, вказується принцип рандомізації. Середні величини наводяться у вигляді М ± m, де М - середнє арифметичне, m - стандартна помилка середнього. У тексті статті і в таблицях при вказівці достовірності бажано приводити повне значення р (р = ..., а не р <...). Коефіцієнти кореляції приводити тільки з зазначенням їх статистичної значущості, тобто зі значенням р, наприклад r = 0,435; р = 0,006.
Розділ може містити не більше 5 посилань, а також таблиці з описом розподілу досліджуваного матеріалу.
Таблиці та рисунки мають доповнювати, а не дублювати текст. Таблиці подаються виключно в книжковій орієнтації, 14 кеглем. Розмір однієї таблиці не повинен перевищувати розміру однієї друкованої сторінки. Матеріали візуалізації результатів розташовуються по тексту статті, в порядку їхнього згадкування. Назва рисунка не повинна бути його частиною, вона повинна зазначатися під рисунком і форматуватися.
Одиниці виміру фізичних величин, гематологічні, біохімічні та інші показники величин, що застосовуються в медицині, повинні бути викладена в одиниці метричної системи (Міжнародної системи одиниць [СІ])
По тексту слід використовувати середнє тире «–». Довге тире «—» і дефіс «‑» в наукових статтях не вживаються.
Результати дослідження та їх обговорення:
Обсяг розділу: 5-7 сторінок друкованого тексту без урахування рисунків і таблиць (1250-1750 слів), посилання дозволяються тільки в обговоренні результатів.
Результати статистичної обробки вказуються і в абсолютних, і у відносних числах. Розділ повинен містити візуалізацію отриманих даних. Загальна кількість візуальних і графічних елементів не повинна перевищувати 4 одиниць для кожного виду або 8 одиниць для всіх видів.
Їх слід представляти в логічній послідовності. Ніяких літературних посилань. Дані наводяться дуже чітко, у вигляді коротких описів з графіками, таблицями та малюнками (не копіювати інформацію, тільки один спосіб представлення).
Графіки (не більше 4) повинні мати чіткі калібровки по осях. Якщо наводяться кілька кривих, безпосередньо на рисунку необхідно вказати їх порядкові номери. Малюнки, крім діаграм, в електронному варіанті бажано надавати в розширенні РСХ, фото (не більше 4) - в JPEG.
Відсотки необхідно представляти в тексті статті або таблиці, одночасно вказуючи абсолютне значення тієї величини, яка прийнята за 100%, наприклад 25% з 120 хворих. Інший спосіб - вказівка одночасно і відсотків, і абсолютних значень, наприклад: 25% (30/120) або 30 з 120 хворих (25%).
У випадку, якщо проводять послідовний перерахунок відсотків, тобто обчислюють відсоток від відсотка (відсоток від числа об'єктів дослідження в раніше описаної відсотками підгрупі), необхідно зрозуміло описати цю процедуру і представити кількості об'єктів дослідження, що приймаються послідовно за 100%.
Необхідна точність наведених значень відсотків залежить від обсягу вибірки:
- так звані малі вибірки (менше 20 об'єктів дослідження) взагалі не прийнято описувати відсотками (так як значення відсотка виявляється в таких випадках значно більше абсолютного числа об'єктів дослідження). У цих випадках вказуються абсолютні значення частот для значень тієї чи іншої ознаки.
- якщо обсяг вибірки становить від 20 до 100 об'єктів дослідження, то відсотки представляють у вигляді цілих чисел.
- якщо обсяг вибірки більше 100 об'єктів дослідження, то відсоток вказується не більше ніж з одним розрядом десяткового дробу.
Обговорення: 0,5-1 стор., 6-8 посилань, розташовується після результатів окремим абзацем. Розділ повинен містити короткий аналіз отриманих в результатах статистичних даних, а також висновки, зроблені автором на основі обробки цих даних із зазначенням основних механізмів структурних і функціональних, фізіологічних, патофізіологічних змін, особливостей результатів терапії, інформативності діагностичних методів, а також кореляцію отриманих даних з результатами досліджень вчених, згаданих у вступі.
Слід виділити нові і важливі аспекти результатів проведеного дослідження, проаналізувати можливі механізми або тлумачення цих даних, по можливості зіставити їх з даними інших дослідників. Не слід повторювати відомості, що вже були вказані в розділі «Вступ», і докладні дані з розділу «Результати». В обговорення можна включити обґрунтовані рекомендації для клінічної практики і можливе застосування отриманих результатів у майбутніх дослідженнях.
Висновки або результати:
Обсяг розділу: 0,5-1 стор., висновки повинні бути лаконічними, структурованими і містити тільки конкретні дані.
В одному-двох реченнях підвести підсумок виконаної роботи: що отримано, про що це може свідчити або що може означати, чому служить і які розкриває можливості. Відобразити перспективи використання результатів. Уникайте претендувати на пріоритет і посилатися на завершену роботу.
Список літератури.
Реферати.
Російською, українською та англійською мовами (в залежності від мови самої статті) обсягом не більше 0,5 с.
Анотації російською та українською мовами повинні бути ідентичні анотації англійською на початку статті (для англомовної статті). Розташовуються після списку літератури. не повинні містити переліку установ, виключно назву статті, перелік авторів без індексів, текст анотації та перелік ключових слів.
Список літератури оформляється без скорочень.
Джерела подаються в алфавітному порядку, згідно з вимогами Ванкуверського стилю. Посилання в тексті вказуються цифрами у квадратних дужках.
Рекомендації:
- Джерела повинні бути не старше 10 років на момент публікації статті.
- Дозволена кількість самоцитувань: 1 одиниця на 10 джерел або 2 одиниці на 15 джерел. Більша кількість самоцитувань буде вважатися надмірною і буде усунена співробітниками редакції без повідомлення автора.
- Дозволяється 1-2 джерела старше 10, але молодше 30 років, якщо це методики міжнародного значення, описані автором в Матеріалах і методах.
- Транслітеровані джерела розташовуються в алфавітному порядку. Спочатку російськомовні і україномовні джерела в порядку українського алфавіту, згідно з офіційно прийнятим правилам транслітерації (напр., Zozulia буде в середині списку). Потім розташовуються англо-, франко-, (...) мовні джерела згідно з правилами англійської мови (напр., Zozulia буде в кінці списку). Рекомендуємо послуговуватися під час транслітерації перевіреними і авторитетними джерелами (напр., ДП «Документ», https://pasport.org.ua/vazhlivo/transliteratsiya Державна міграційна служба України: https://dmsu.gov.ua/services/transliteration.html) щоб уникнути розбіжностей з даними автора на Google Scholar і для коректного цитування джерела.
- Після джерела, в квадратних дужках, зазначається мова джерела (для україно- та російськомовних джерел): [in Ukrainian], [in Russian].
Список літератури оформляється згідно з правилами стилю Ванкувер: без тире, крапок після ініціалів; рік видання ставиться строго після назви журналу (книги, тд.), напис et.al. допускається, якщо перераховується більше 6 авторів поспіль.
Розширена анотація (резюме).
Розширена анотація подається окремим файлом. Рекомендований обсяг: 350-500 слів.
Анотація складається з назви (прописними літерами), переліку авторів без зазначення установ, тексту анотації одним абзацем і без зазначення структурних розділів, та з переліку ключових слів.
Статті редагуються і рецензуються членами редакційної ради - провідними фахівцями з відповідних областей біології та медицини.
Матеріал потрібно надавати на електронну пошту - womab.ed@gmail.com.
В кінці статті необхідно вказати ПІБ контактної автора, телефон для зв'язку з редакцією, адреса для відправки НП безоплатного примірника журналу зі статтею авторського колективу.
Основні причини відхилення статей
1. Стаття не проходить за технічними параметрами
- в статті виявляються елементи, які можуть бути плагіатом або ж містяться в статтях, які зараз подані в інші наукові журнали (перевидання статті або її частин, подача статті одночасно в кілька журналів, використання текстів та ілюстрацій без дозволу правовласника). Більш детально з етичними принципами можна ознайомитися на сайті Elsevier;
- рукопис фрагментарна, не завершена, тобто в ній можуть бути відсутні такі ключові елементи, як назва, автори і їх інституційна приналежність, текст статті, ключові слова, бібліографічний список, таблиці, формули та ін.;
- рівень англійської мови, на якому подається стаття, є недостатнім для можливості її розгляду експертною радою;
- формули, креслення, діаграми та ін. ілюстративний матеріал є недостатньо читаним і розпізнаваним;
- стаття не відповідає «Правилам для авторів» окремого журналу, в який вона подається;
- посилання в статті є неповними або застарілими (занадто старими).
2. Стаття не відповідає «Цілям і завданням журналу»
- наприклад, для журналу «Cabron» досліджуваний в статті матеріал може містити вуглець, але вуглецем бути не повинен;
- в статті розглядається вуглецевий матеріал, але акцент дослідження робиться на щось інше;
- стаття не містить наукову новизну в сфері вивчення вуглецю.
3. Стаття є неповноцінною
- в статті розміщені деякі спостереження, які не є повноцінним дослідженням;
- в статті враховуються одні значущі дослідження, але при цьому ігноруються інші значущі дослідження (має місце неповне або одностороннє висвітлення наукового дискурсу).
4. Методи дослідження є незадовільними
- в статті немає чіткої групи досліджуваних предметів, немає чітких параметрів їх порівняння;
- методи дослідження не відповідають загальновизнаним науковим методам і процедурам (дані процедури неможливо повторити, а результати дослідження, отримані нестандартними методами, неможливо перевірити);
- аналіз не має достатнього статистичного обґрунтування або здійснюється поза норм і правил, які є загальновизнаними в конкретній науковій сфері.
5. Висновки не обгрунтовані в тексті статті
- аргументи є нелогічними, неструктурованими або помилковими;
- дані не підтверджують і не обґрунтовують висновки;
- висновки ігнорують значимий масив наукової літератури по темі статті.
6. Текст статті на основі іншої роботи автора
- текст статті є розширеним варіантом інших робіт або наукових доповідей автора або його співавторів, а результати дослідження є другорядними, які не які приносять будь-який внесок в розвиток наукової сфери;
- робота явно є частиною більш великого дослідження, розбитого на максимально можливу кількість окремих статей для наукових журналів.
7. Стаття незрозуміла
- Мова статті, її структура, ілюстрації, розрахунки, формули та інші елементи настільки несуттєві, що не можуть бути оцінені в науковому співтоваристві. Навіть носіям англійської мови може знадобитися допомога.
8. Стаття нудна
- стаття неактуальна, явно «архівного» або «статистичного» характеру, маргінальна по відношенню до наукової сфери;
- проблематика статті, а також питання, які в ній ставляться і актуалізуються, не уявляють інтерес для конкретної наукової сфери або наукового співтовариства;
- дослідження не здатне викликати інтерес у читачів наукового журналу.
Більше інформації про вимоги до наукових статей ви знайдете на сторінці подачі статті від Elseiver, яка містить покрокову інструкцію і додаткові пояснення.
(в залежності від мови самої статті)